Києво-Печерська Лавра вважається центром російського православ’я, це — чоловічий монастир, уникальніший церковний комплекс, пам’ятник світового значення, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО, Інколи називають — Києво-Печерський національний заповідник. Щорічно його відвідують численні туристи з усіх країн світу. Лавра-монастир і Лавра-заповідник є абсолютно незалежними структурами. У заповіднику маються церкви, в яких керують монастирські священики, В заповідник вхід платний, а в монастир — безкоштовний.
В лаврі багато відзначено енергетично потужних духовних місць, де можна позбутися хвороб, зарядитися позитивною енергією, а й навіть домогтися виконання бажань. На сьогоднішній день у Києво-Печерської Лаври з’явився офіційний сайт, де можна прочитати свіжі новини Лаври.
Комплекс утворений надземною частиною — різними релігійні спорудами та підземними печерами. Початок бере з 1051 року, коли в тутешніх місцях оселився монах Антоній. Він вирив на схилі гори печеру і став жити в ній. віддаючись постійним молитвам. Потім у нього з’явилися однодумці, які приєдналися до нього і теж вирили собі печери. З часом підземна обитель переповнилася і вже не могла вміщати все нових братів. Тоді стали споруджувати надземні споруди. В 70-і роки XI століття були побудовані Троїцька церква. Успенський собор і Трапезна. Від печер і пішла назва монастиря, а лавра висловлює статус. Його отримували найвпливовіші і великі монастирі, за розмірами нагадували невеликі містечка зі своїми вулицями. Слово лавра і перекладається з грецької, як вулиця. Головними святинями в монастирі є мощі нетлінні преподобних отців, які покояться в печерах. Такого ніде більше немає — 122 святих на одній території.
Монастир завжди відігравав значну роль в українській культурі. Будівництво храмів вигострювало майстерність художників і архітекторів. На території лаври була заснована перша друкарня. Тут жили і творили відомі письменники, літописці, вчені, лікарі, художники і книговидавці. Літописець Нестор у стінах лаври працював над «Повістю минулих літ» 7 вона і сьогодні є основним джерелом знань, пов’язаних з Київською Руссю, У 1718 році сталася велика пожежа, після якого довелося відновлювати пошкоджені будівлі та споруджувати нові. В результаті Троїцька церква та Успенський собор знайшли вид у стилі бароко, навколо верхньої лаври звели кам’яні стіни. Так до середини XVIII століття утворився архітектурний ансамбль, що зберігся до наших днів. Це був найбільший на Русі монастир, який займав територію більш 30 гектарів.
Лавру не обходили увагою російські правителі. Петро I, Катерина II і Микола II брали тут благословення, передавали обителі золоті лампади і хрести, богослужбові книги з окладами, засіяними алмазами. Після 1917 року майно монастиря оголосили народним, а незабаром закрили і сам монастир, на його території відкрився музейний городок. У 1941 році був підірваний Успенський собор. Улітку 1988 року під новостворену Печерську громаду повернули Дальні печери і всі наземні будови, а в 1990 році – територію Ближніх печер.
Печери являють собою систему з ближніх і дальніх підземних коридорів. Спочатку в них жили монахи, потім стали ховати померлих мешканців монастиря. Тут покояться останки літописця Нестора, билинного героя Іллі Муромця, художника Аліпія, ікони якого відомі своїми чудодійними властивостями, мощі нетлінних святих. У підземних келіях мешкали монахи-відлюдники. У стінах коридорів і зараз можна бачити віконця, через які передавали їм продукти і питво. Про довжину печер ходять справжнісінькі легенди. Кажуть, що ходи під землею прокладені під Дніпром, вони пов’язують лавру та інші монастирські печери не тільки Києва, а й Чернігова.
Ці найскладніші штучні городища можна печерами назвати лише умовно. Насправді в підземеллях пагорба побудовані справжні монастирі, включаючи діючі підземні храми, келії для братії, складну систему підземних комунікацій. Значно пізніше лавра розрослася і збагатилася додаткової верхньої територією. Однак перші відомості літопису лаври, безсумнівно, накреслені на нижній території. Тут і в наші дні живуть монахи, діють чоловічий монастир, духовна академія, семінарія, церковне видавництво.