Червоногрудський каньйон ось уже декілька років приваблює туристів особливим містичним ареолом покинутого місця. Воно ще й напрочуд гарне: урочище Червоне з високими схилами нагадує амфітеатр, на арені якого, в центрі, височіє пагорб з двома білокам’яними готичними вежами — це все, що залишилося від Червоногрудського замку. Пагорб, на якому стоїть замок, з трьох боків омивають води річки Джурин, це місце ідеально підходило для створення укріпленого пункту.
Вважається, що поселення існувало тут вже за часів Київської Русі, а перші достовірні письмові джерела про Червоногруд і його замок датовано XIV століттям. 1313 року литовський князь Ольгерд завоював Поділля і передав захоплені землі своєму соратникові Федору Корятовичу, відомому будівничому замків і фортець на Західній Україні.
Новий власник зміцнив Червоногрудський замок, що вже існував, а 1331 року біля нього було засновано домініканський монастир. У XV столітті Червоногруд був великим містом, центром повіту, адміністративно-територіальної одиниці в Польщі. Одним з перших на Поділлі він здобув магдебурзьке право.
1615 року Червоногруд став володінням львівського каштеляна Миколи Даниловича. Новий господар на місці старої фортеці звів новий кам’яний замок. Це було укріплення регулярного типу: стандартний чотирикутник стін з чотирма вежами по кутах.
Укріплений таким чином двір був забудований житловими спорудами і казармами. Замок оточували рів і земляний вал. Тоді ж поряд із замком виріс домініканський костел, руїни якого збереглися до наших днів.
Остаточно замок Даниловичів було зруйновано 1672 року, коли на Поділля вторглася армія Османської імперії на чолі з султаном Магометом IV. Замок зазнав серйозних ушкоджень і не відновлювався, перетворюючись поступово на руїни. 1778 року Червоногруд купив князь Кароль Понинський. Він придумав амбітний проект перетворення залишків старовинного замку на елегантний палац.
Спочатку передбачалося розібрати руїни фортеці, залишивши дві оборонні вежі, і між ними звести палац у стилі неоготики. Проте в процесі роботи було вирішено, що старі вежі занадто приземкуваті, і їх перебудували.
Автором проекту став відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво палацу було завершено 1820 року.
Через деякий час Червоногрудський палац викупили князі Любомирські. Вони володіли ним до Другої світової війни, і весь цей час палац підтримувався в хорошому, житловому стані. У 1944- 1945 роках майже все населення Червоногруда, яке становили переважно поляки, перебили загони УПА, а палац зазнав під час їхніх набігів сильних ушкоджень.
Вцілілі мешканці Червоногруда залишили його, і цей населений пункт зник з карти України. Будівлю Червоногрудського палацу розібрали жителі сусіднього села Нирків.