Збаразький замок можна сміливо зарахувати до найцікавіших замків, що добре збереглися в Західній Україні. Окрім архітектурної цінності, замок має велике історичне значення: він пов’язаний з родом князів Вишневецьких, які відіграли важливу роль в історії країни. Крім того, під його стінами відбулися ключові епізоди Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького.

Завдяки гарному стану архітектурного комплексу Збаразький замок став однією з перших діючих філій заповідника «Замки Тернопільщини». У приміщеннях замку працює музей з багатою і цікавою експозицією: старовинні збаразькі ікони, дерев’яні скульптури на тему козацтва, зброя, музичні інструменти, монети, антикварні предмети побуту тощо. Перші оборонні укріплення з’явилися в Збаражі ще за часів Галицько-Волинського князівства.

Наприкінці XIV століття землі князівства увійшли до складу Польщі і власниками міста стали князі Несвицькі — російсько-литовський князівський рід, що брав початок на Волині від династії Гедиміновичів. Та представники роду Несвицьких, які осіли в Збаражі, зробивши його своєю головною резиденцією, стали називатися князями Збаразькими.

1393 року князь Дмитро Корибут побудував на місці давньоруської фортеці замок. Незабаром Збараж став центром удільного князівства, що об’єднувало великі території на півдні Волині.

Багато разів Збаразький замок зазнавав татарських набігів. 1474 року він став центром героїчної оборони від орди хана Айдора. Командував обороною князь Василь Збаразький.

Захисникам не вдалося утримати фортецю, її було знищено. На початку XVI століття фортецю відбудували, і вона стала ареною нових битв з татарами: у 1558, 1567, 1572, 1588, 1589 роках. Замок знову захопили і зруйнували вже 1598 року.

1636 року замок відійшов князям Вишневецьким — ще одній гілці роду Несвицьких. Новим власником Збаража став Янош Корибут-Вишневецький.

Він завершив фортифікаційні роботи зі зміцнення замку за участю європейських фахівців Себастьяна Андерса і Ніколя Дюбуа. Замок регулярного типу, квадратний у плані, оточують потужні бастіони.

Бастіони укріплені валами з ескарпами заввишки до 12 метрів і завтовшки до 23 метрів. У товщі бастіонів розміщувалися казарми, а згори було встановлено близько 50 гармат. Замок оточує глибокий рів, а вхід лежить через в’їзну вежу, до якої перекинутий міст.

Навпроти брами, посеред двору, розташований двоповерховий палац у стилі ренесансу. Над парадним входом у будівлю нависає балкон на кам’яних консолях.