Боротьба православних за відновлення віри не обмежувалась створенням братства. Загальновідомою в суспільстві була палка промова братчика Лаврентія Древинського на великому сеймі 1620 р. на захист православної руської віри.

Напередодні цієї події відбулась таємна посвята патріархом Феофаном православних ієрархів, в їх числі й чернчицького ігумена Ісаакія Борисковича на єпископа Луцького.

Проте лише при обранні королем Владислава IV на виборчому сеймі 1632 р. руські депутати домоглися повернення прав своїй церкві.

Внаслідок цього Ієремія Почаповський переніс уніатську кафедру до Жидичинського монастиря, а новообраний православний єпископ Афанасій Пузина, затверджений на коронаційному сеймі 1633 р., зайняв стару кафедру в Луцькому замку з усією єпископською маєтністю у воєводстві.

Таким чином, соборній церкві Івана Богослова було повернуто статус духовної столиці православних волинян.

Тут знову щоосені владика збирав на храмове свято урочисті єпархіальні собори.

Єпископ Пузина поза межами діяльності духовного пастиря став відомий в суспільстві як автор книги «Граматика», а також своєю допомогою керівникові повстання Богдану Хмельницькому, котрому в 1648 році він нібито послав гроші, порох, гармати і кулі.

Князь Альбрехт Радзивілл протягом чотирьохрічного (1618-1622 рр.) держання луцького староства, на відміну від попередника, проявив себе досить діяльним урядовцем, чию працю на користь Луцького замку можна оцінити, поставивши його ім’я поряд з іменами таких будівничих, як князь СЮ. Гольшанський, староста Федір Янушевич, князь-біскуп Юрій Фальчевський, староста Олександр Пронський. Замок нічого не втратив при Радзивіллі ні зі зброї, ні з маєтків і споруд, за винятком того, що завалилась нарешті стара похилена пушкарня й витрачено частину боєзапасу під час татарських набігів.

Проте за короткий термін, в умовах зростання кризи державної влади, активний урядовець зміг помітно вплинути на стан Луцького замку. Його коштом зведено новий широкий міст з поручнями на вході у Верхній замок й відремонтовано підйомні механізми воріт і хвіртки.

Збудовано також великий адміністративний будинок з кухнею та комору з підвалом на замковому терені, відремонтовано й покрито Стирову башту, де зберігались гродські книги.

В Окольному замку проведено ремонт і накриття всіх мурованих башт, одну з яких утримував князь-староста особисто, та поновлено коштом повітової шляхти Воротню вежу. Після кількарічної перерви зусиллями старости було відновлено замкову сторожу, ця повинність тепер покладалась на красненських городників.

Відновилось і надходження податків з міста.

Свій двір в Окольному замку набожний Радзивілл подарував прибулим до Луцька законницям Ордену Св. Бригіти для влаштування кляштору.