Архітектура нових шкільних будов відзначається простотою і витриманістю форм, прагненням використати виразність просторової структури й крупних членувань будинків, зумовлених функціональною організацією й конструктивною побудовою. Барвисті тематичні панно, декоративні вставки з кольорової майоліки й кераміки прикрашають фасади багатьох шкіл і дитячих закладів України, особливо у Києві, Харкові, Донецьку, Краматорську.

Ці споруди не тільки милують око приємними, веселими фарбами, але й мають велике виховне значення, формуючи естетичні смаки підростаючого покоління.

Заслуговує на увагу й будівництво вищих учбових закладів.

Серед них треба відмітити нові корпуси Київського інженерно-будівельного інституту, будинок учбового корпусу Львівського політехнічного інституту.

Автор учбового корпусу ЛПІ архітектор М. В. Минула зумів дуже майстерно вирішити архітектуру пової споруди, розмістивши її поряд з відомим пам’ятником архітектури.

Великим подарунком піонерам і школярам столиці України було завершення у 1965 році будівництва Палацу піонерів і школярів (автори — архітектори А. М. Милецький, Е. А. Нільський, інженери 0. М. Печонов, Л. Е. Лінович).

Палац розміщено в парковій частині мальовничих схилів Дніпра поблизу пам’ятника Вічної Слави.

Невисока, розпластана у формі витягнутої літери «Н», споруда тактовно ввійшла в паркове оточення.

В корпусі, зверненому до площі,- головні парадні приміщення.

В корпусі, зверненому до Дніпра, оточеному розкішною парковою зеленню, знаходяться лабораторії, студії, кабінети.

В центральній частині будинку розміщено концертно-театральний зал на 750 глядачів з універсальною сценою, яка може служити для театральних і спортивних виступів, концертів, демонстрування кінофільмів тощо.

В Палаці піонерів і школярів добре продумано інтер’єр кожного приміщення, лабораторії оснащені найповнішим обладнанням; З великим умінням і винахідливістю використано колір та фактуру різних матеріалів та ефекти освітлення.