Хоча поховання відбувалися в обох печерах, проте як некрополь більше розвиваються Ближні печери.

На плані Антонієвих печер бачимо окрему вулицю із захоронениями в локулах, що їх було викопано перпендикулярно коридору. Такі погребальні приміщення були завдовжки до 2-х метрів і завширшки — 50-60 см. Якщо брати до уваги, що за прп. Феодосія в монастирі налічувалося 100 ченців (що за тих часів було надзвичайно багато), можно зробити припущення: саме за ігуменства прп. Феодосія в печерах починає створюватись вулиця, котра призначалася виключно для поховань її існування підтверджує Патерик в оповіді, присвяченій прп. Марку Печернику, або Гробокопателю, який жив на межі XI и XII століть (його обов’язком було копати в печерах могили померлим братам).