Меджибізький замок називають «Білим лебедем». Він розташувався у місця злиття двох річок: Буга і Бужка, на території більш ніж 1000 квадратних метрів.

У порівнянні з усіма замками Полісся він має саму довгу і багату історію. Археологи стверджують, що фортеця в цій місцевості існувала ще в 13 столітті, але вона не була доведена до досконалості.

Меджибізький замок
Під час правління Свтослава Всеволодовича Меджибіж вважався центром продовольства і розвитку. За тодішніми мірками — був найбільшим містом.

Починаючи з 16 століття, тут був обладнаний форпост для захисту від набігів татар. Князь Микола Синявський, який на той час володів замком, багато часу приділив створенню оборонних веж. Саме за розпорядженням польського князя замок перетворили в величний ренесансний палац. Так, були прикрашені всі фасади і вікна, вежі декоровані різьбленими вставками, а інтер’єри знайшли пишність і вишуканість.

Меджибізький замок за історію свого існування був і під гнітом турків, і поляків, і навіть козаків. У 1672 році кримський хан Менглі II Гірея зайняв фортецю, а допомагав йому в цьому гетьман Дорошенко. Після турків в замку залишилася мечеть і елементи східного декору на вежах. Уже в 18 столітті замок знову став надбанням князя Чарторийського, він то і зайнявся повної реставрацією замку.

Меджибіж
У 1848 році замок був переданий Російському відомству, яке використовувало його для розміщення військових гарнізонів і складів зброї. Найбільше замок постраждав під час Другої світової війни, коли нова влада дозволила розбирати замок по частинах — на будівництво сільрад і садиб.

Величезна безліч відомих особистостей встигли похазяйнувати в Меджибізькому замку. Кілька разів замок вдавалося захопити Богдану Хмельницькому. Також тут мав честь ховатися князь Дьордь II Ракоці від Стефана Чарнецького. Гетьман Петро Дорошенко мав намір створити тут разом з турками незалежну від російського гніту України.

Історики стверджують, що під час однієї з археологічних експедицій сюди навіть заїжджав Тарас Шевченко.

Будова замку в Меджибожі
Меджибізький замок — рідкісний представник українського ренесансу. Палац оточений трьома фортифікаційними вежами: північній, північно-західній і офіцерської. З внутрішньої сторони до офіцерської вежі примикає декоративна вежа з невеликими прорізами для вікон і декорованим в стилі ренесансу входом.

Північна вежа побудована з цінного в ті часи цегли, а вікна відрізняються незвичайною формою — ромбообразний отвори, прикрашені портиками. В інтер’єрі до наших днів збереглися каміни.

 
Палацовий комплекс складається з храму, невеликих надбудов і стратегічних таємних підвалів. Внутрішня частина замку колись відрізнялася архітектурними шедеврами і витонченим з’єднанням стилів. Підвали ж мали стратегічне призначення в умовах нападів і війн, як найнадійніший спосіб зберегти багатства і втекти.

У внутрішньому дворику також розташовується місцевий храм, який встиг побути як католицьким, так і православним. Храм — незвичайне одноповерхова будівля, виконане в готичному стилі, доповнене невеликий башточкою.

Меджибізький замок
Перлину Меджибожа почали реставрувати тільки в 60-х роках. За час робіт вдалося повністю відновити церкву Миколи, яка була адептом різних релігій.

Сьогодні ж тут функціонує культурний комплекс, куди активно з’їжджаються туристи з усієї України.

 Квиток для дорослого на територію замку коштує 20 гривень.

Адреса: Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт Меджибіж, вул. Замкова 1