Широке застосування скульптури та монументального живопису надають окремим павільйонам значної художньої виразності й урочистості. Однак незважаючи на те, що архітектурно-планіровочні прийоми, питання синтезу знайшли втілення в архітектурі павільйонів, в багатьох спорудах дуже мало справжнього новаторства.
Здебільшого — це відверта модернізація класичної архітектури.
Певну роль у формуванні архітектури жилих комплексів відіграють школи.
Саме тому архітектурі шкільних будівель надавалось великого значення, зокрема,- підвищенню їх архітектурно-художніх якостей; подоланню спрощення і схематизму зовнішнього вигляду.
Для будівництва у Києві цим вимогам найбільш відповідали типи чотириповерхових шкіл на 880 місць.
Взірцем такої будівлі може бути школа на вулиці Я. М. Свердлова, споруджена в 1950-1951 роках за типовим проектом.
Автори прив’язки — архітектори Б. П. Жежерін і С. Н. Авербах — раціонально використали територію, вдало поставили будівлю в оточенні жилих будинків і підкреслили роль школи як однієї із значних міських архітектурних споруд в ансамблі вулиці.
Для акцентування споруди автори вдалися до значної пластичної обробки і кольорового насичення фасаду, для чого використали контраст сірих бетонних деталей та гладенької поверхні стіни, облицьованої світлим «кабанчиком».
Громадський характер споруди підкреслений на головному фасаді портиком з чотирьох квадратних у перетині стовпів, оздоблених ліпними вставками, великими вікнами актового залу та парадними сходами.
Одна з кращих типових шкіл збудована в 1952 році у Києві по вулиці ІІреображенській (автор прив’язки Г. М. Слуцький).
В зовнішній архітектурній трактовці школи вдало знайдений масштаб, відбиті простота і логічність композиційного задуму, який підпорядковано виявленню ідейно-художніх особливостей споруди мінімальними архітектурними засобами.
Тут немає протиріччя між зовнішнім виглядом і функціональним рішенням.
Позитивну оцінку дістала архітектура середньої школи на 380 учнів по вулиці Іванова в Харкові.
Будинок реконструйовано за проектом архітектора Г. І. Нечесенко.
Проста планіровка забезпечила зручність шкільних приміщень, створила відповідну парадність головного входу.
3а допомогою поєднання кольорів штукатурки та цегли вирішено питання про виразність будівлі.
Багато нових середніх шкіл збудовано в Сєвєродонецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кривому Розі та інших містах України.
В проектах цих шкіл архітектурно-планіровочні прийоми залишилися в основному довоєнними, але архітектурне обличчя значно різнилося художнім трактуванням.