Володимирський собор
Останні публікації

Роботи великого розвитку забудови міста

Роботи великого розвитку забудови містаВелике значення для розвитку забудови міст мала нарада з питань містобудування, проведена у 1960 році за рішенням ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР у Москві. Нарада підвела підсумки містобудівної практики Радянського Союзу й накреслила дальші шляхи розвитку наших міст.

Звертаючись до працівників міського будівництва і всіх трудящих, учасники наради підкреслили значення районної планіровки, комплексного розв’язування питань містобудівництва, покращання санітарного стану населених пунктів, строгого додержання вимог економіки, боротьби з нераціональним використанням територій, творчого застосування типових проектів, підвищення якості забудови.

Все, що оточує радянських людей, повинно бути зручним і красивим, доставляти радість і насолоду.

Це прогресивне спрямування найбільш виразно було втілено у проектах нових міст, міст-супутників і крупних жилих районів існуючих міст.

Так, у проектах Овідіополя та Ільїчевська поблизу Одеси, Дніпрорудного на березі Каховського моря, Орджонікідзе і Вільногорська у Дніпропетровській області, міста на 100 тисяч чоловік у Калуському промисловому районі, розроблених в останні роки, найбільш здорові території відведені для жилих районів.

Вони забезпечені зручним зв’язком з промисловими підприємствами й місцями відпочинку.

Мережу вулиць організовано так, що транзитні і міжміські магістралі не перетинають територію жилих районів.

Вулиці загальноміського значення розчленовують місто на великі між магістральні території жилих районів, ізольованих від інтенсивного руху транспорту.

Крупні жилі райони, в свою чергу, діляться на мікрорайони, в середині яких передбачено пішохідний зв’язок.

Громадсько-торгові центри відокремлюються від загальноміського транспорту й перетворюються у пішохідні зони.

3а таким же принципом створено й крупні жилі райони великих міст.

Особливістю нового етану в розвитку містобудування е й те, що генплани міст складаються в одному проекті з приміською зоною, яка з’єднується з зеленими насадженнями міста і стає місцем організованого відпочинку населення, а також резервуаром чистого повітря для міста.

Така комплексна розробка дозволяє враховувати в проекті можливість розселення у приміській смузі і перспективи розвитку міста за межами проектного періоду.

Протягом 1957-1959 років в республіці було здійснено значні проектні й організаційні роботи по розміщенню нового житлового будівництва, концентрованого на великих масивах.

Перехід від вибіркової забудови до створення великих жилих масивів і нових районів на вільних від забудови територіях мав велике значення для ліквідації нестачі житла.

Вирішення цієї проблеми потребувало здійснення великого обсягу проектних робіт, перегляду й корегування більшості генеральних проектів реконструкції і розвитку міст, відкривало широкий шлях для застосування типових проектів, розвитку індустріального збірного домобудування, комплексної механізації робіт, впровадження потокових методів будівництва.

З 1957 року розпочинається спорудження нових жилих районів у крупних містах і багатьох селищах України.

Провідне місце в містобудівній практиці республіки належить її столиці — Києву.

В ці роки було проведено значне корегування генерального плану розвитку міста, розробленого у попередній період.

Особлива увага приділялась створенню крупних жилих районів на вільних територіях.

Основною була забудова масивів Першотравневого, Дарницького, Відрадного, Нивок, Сирця.

На нових масивах Києва за семирічку збудовано близько 3 мільйонів квадратних метрів жилої площі.

Першотравневий масив був першим великим жилим масивом у містобудівельній практиці республіки.

На території 121,6 гектара збудовано понад 200 жилих будинків загальною площею 480 тисяч квадратних метрів, 8 дво-комплексних шкіл, 19 дитячих садків і ясел, кінотеатр, поліклініку, ринок і ряд закладів комунально-побутового обслуговування.

Будинки в основному п’ятиповерхові, з великих панелей та великих цегляних блоків.

Спочатку забудова велась поквартально.

Потім архітектори застосували нові планіровочні прийоми, використовуючи місцеві умови.

Розміщення споруд вздовж горизонталей на крутому схилі внесло різноманітність у просторову організацію масиву.

Дерева різних порід, квітучі чагарники, затишні куточки для відпочинку, майданчики для ігор, альтанки доповнюють забудову нового району.

Комментарии запрещены.