Володимирський собор
Останні публікації

Архітектура готелю «Дніпро»

Архітектура готелю «Дніпро»Архітектура готелю «Дніпро» відзначається стрункістю пропорцій і оригінальністю форм. Яскрава кераміка, декоративні тканини й оригінальні за формою меблі поєднують сучасність з кращими національними традиціями, надають будинку своєрідної мальовничості.

Новаторські рішення асоціюються з безпосередністю творів народних майстрів; в них є певна національна характеристика.

Не менш виразні і оригінальні риси сучасності сприймаються в архітектурі готелю у Канові.

Мальовничо розташована на схилах дніпровських берегів біла споруда з виразною пластичною побудовою — цілком сучасна і разом З тим в ній багато рис, притаманних творам українського мистецтва.

Піднесення добробуту і культури, розвиток різних видів суспільної діяльності і громадської активності, удосконалення форм виховання, освіти й оздоровлення трудящих зумовили формування й швидкий розвиток нових видів громадських споруд.

Безпосередній вплив на цей процес мав перехід до забудови жилих районів на засадах мікрорайонування і впровадження у життя нових форм культурно-побутового обслуговування населення, що сприяють втіленню у життя ідей комуністичної організації побуту.

Здійснюється дальше вдосконалення типового проектування, заснованого на уніфікації і стандартизації конструктивних елементів і планіровочних параметрів громадських споруд відповідно до вимог індустріальних методів будівництва.

Споруджуються з великих збірних елементів, зокрема великих блоків і панелей, різні типи споруд для масового міського будівництва.

Архітекторами республіки створені нові типи дитячих закладів, шкіл-інтернатів, лікарень, видовищних, спортивних і транспортних споруд.

Поряд з невеликими будинками виникають значні ансамблі учбових, санаторних і транспортних комплексів.

Архітектура нових будов позначена творчими пошуками найбільш доцільної функціональної організації, раціональністю просторових рішень, досягнутих застосуванням прогресивних конструктивних систем і ефективних матеріалів.

У багатьох з них є особливі риси, притаманні українському зодчеству і народному мистецтву, що найкраще виявляються у прийомах декоративного оздоблення.

Поряд із зростанням обсягу житлового будівництва, в першу чергу, збільшується будівництво дитячих дошкільних закладів, шкіл.

Яскраво вираженою тенденцією цього періоду є спорудження крупних кооперованих будинків дитячих садків-ясел.

В них досягнуто чітке розмежування приміщень дитячого садка, ясел і обслуговуючої групи.

Розвиток цього прийому привів до виділення різних груп приміщень в окремі корпуси, з’єднані критими переходами.

Принцип блокування дозволив створити, застосовуючи уніфіковані параметри всіх приміщень і обмежений набір стандартних конструктивних елементів, садки-ясла на 140, 185 і 280 дітей.

У 1964 році в Києві споруджено експериментальний великопанельний будинок для дитячого садка-ясел на 185 місць.

Рішення XXI З’ЇЗДУ КПРС про перебудову системи освіти, політехнізацію школи стали основою шкільного будівництва цього періоду.

Проектні організації працюють над складанням проектів політехнізованих середніх і загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів.

У нових проектах передбачено виробничі майстерні, спеціалізовані кабінети, гімнастичні зали.

Згідно з умовним поділом учнів за віком на дві групи — старших і молодших класів для кожної групи запроектовано рекреацію, санітарні вузли, гардероб тощо.

Ще більш складною організацією відзначаються споруди шкіл-інтернатів, які, крім учбових корпусів, мають у своєму складі гуртожитки для учнів, майстерні і житла персоналу.

Архітекторами розроблено кілька прийомів планіровки шкіл-інтернатів, а саме: розміщення всіх груп приміщень в одному корпусі, в окремих корпусах, або з’єднаних переходами.

Одним з прикладів може бути школа-інтернат, збудована в 1960 році у Києві на бульварі Дружби народів (архітектори Й. Ю. Каракіс і Н. Г. Савченко).

Застосування поперечних несучих стін будинку дало можливість зробити вікна на всю ширину класів і створити умови для кращого провітрювання приміщень.

Принцип планіровочної побудови цієї ніколи був розвинутий у комплексній серії шкіл і шкіл-інтернатів, розробленій Діпромістом.

Для шкіл серії характерне групування класів, майстерень, спортзалу в окремих корпусах, з’єднаних вестибюльною частиною.

Зразком шкіл на 960 учнів з цієї серії може бути ряд споруд у Києві, Краматорську та інших містах України.

Основний три або чотириповерховий корпус школи містить класи й лабораторії з рекреацією, двоповерхова частина — спортивний і актовий зали з їдальнею.

Майстерні містяться в окремих одноповерхових будовах, розташованих на просторій ділянці поряд із спортивним ядром.

Проте такі школи мало економічні в умовах забудови масивів великих міст, і це спонукало проектувальників на дальші творчі пошуки.

Тут заслуговує уваги ідея створення шкільного містечка замість кількох окремих шкіл.

розроблено проект шкільного містечка на 4280 учнів для Дарницького експериментального жилого району в Києві.

Будівництво містечка здійснюється у дві черги.

В 1965 році завершено будівництво першої черги укрупненої школи на 1712 учнів, а в другу чергу включено будівництво школи на 2568 учнів.

Шкільні блоки запроектовані одно-, дво — і триповерховими.

Майстерні розміщено в окремому одноповерховому будинку й розраховано на обслуговування обох укрупнених шкіл.

Прикладом позитивного наслідку творчих пошуків архітекторів та інженерів може бути і нова школа на 2200 учнів, що споруджена в Донецьку.

Комментарии запрещены.