Жовква — унікальне місто для України. Під час його плануванні було реалізовано ідею «ідеального міста» — європейську архітектурну утопію епохи Ренесансу. «Ідеальність» досягалася дотриманням декількох принципів гармонії: загальна симетричність планування; поділ міста на пропорційні квартали за рівнем життя, віросповіданням, напрямом професійної діяльності. Вулиці, що розділяли квартали, променями сходилися в центрі міста, де симетрично розташувалися головна площа Ринок (тепер Вічова) і Жовківський замок, приблизно рівні за площею.

Замок слугував центром міського життя у воєнний час, а площа — у мирний. Від замку розгалужувалася лінія міських укріплень, що охоплювала все місто.

Від укріплень збереглися старовинні Звіринецька і Глинська міські брами, розташовані обабіч замку. На площі височіють міська ратуша і грандіозний костел Святого Лаврентія, по периметру проходять торговельні ряди. Уся територія центральної частини Жовкви, на чолі із замком, — єдиний архітектурний ансамбль, якому в наші дні надано статус історико-архітектурного заповідника.

Реальне втілення архітектурної фантазії — справа рук польського коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Він заснував місто 1597 року на місці селища Винники.

Жовківський замок зведено в 1594- 1606 роках. Це квадратний двір, оточений житловими і господарськими корпусами. Кути замку захищають оборонні вежі, що виступають за лінію стін.

В’їзд до замку лежить через надбрамну вежу, розташовану в центрі північного корпусу, й обернений у бік площі. Арковий проїзд обрамлений декоративним порталом у стилі маньєризму.

У північному корпусі розміщувалися казарми для солдатів, стайні, каретні, арсенал з кузнею, камери для бранців. Навпроти брами, на іншому боці двору, розташований палацовий корпус, де жили власники міста.

На жаль, цей корпус найбільш пошкоджений. Раніше вздовж його фасаду тягнулася ефектна двоповерхова галерея, прикрашена колонами і статуями власників замку.

Вхід до палацу розміщувався на рівні другого поверху, до нього вели парадні сходи, над якими був влаштований під’їзд із портиком. У палаці були облаштовані особисті апартаменти власників палацу, скарбниця, зали для офіційних прийомів.

У східному корпусі розташовувалися кімнати для гостей замку, в протилежному західному — господарські приміщення. Правнук Станіслава Жолкевського, польський король Ян III Собеський, зробив Жовкву королівською резиденцією. 1683 року з Жовкви польське військо виступило в переможний бій (битва під Віднем) з Османською імперією, незабаром на святкування тріумфу в Жовкву з’їхалися королівські особи і посли всіх європейських країн.