Цікаві замкові руїни збереглися в селі Новомалин. Зведена у XIV столітті фортеця перебудовувалася відповідно до вимог часу, обростаючи все новими і новими корпусами, і врешті-решт перетворилася на неповторний ансамбль — коктейль архітектурних стилів різних епох. У XIV столітті Волинь, як і інші українські землі, увійшла до складу Великого князівства Литовського. Невелике, але розташоване в дуже живописній місцині село Глухе (так тоді називався Новомалин) належало великому князеві Свидригайлу, який і звів тут кам’яний замок.

1430 року князь подарував селище своєму вірному васалові Ело-Малинському, нащадки якого володіли замком до XX століття. Від прізвища власників утворилася назва маєтку — Новомалин. Замок височів на пагорбі, з трьох боків оточеному водами ставка на річці Свитенка.

П’ятикутник потужних стін зміцнювали п’ять могутніх веж, що теж були п’ятикутними і виступали гострими кутами за лінії стін. У XVII столітті до однієї із замкових стін прибудували розкішний палац у стилі бароко. Перша і Друга світові війни не пощадили Новомалинського замку.

До наших днів збереглися тільки фрагменти давніх фортечних стін і веж, остов палацу і знаменита каплиця, щоправда, без свого чудового даху.