Володимирський собор
Останні публікації

«Повернення Луцького замку до життя»

"Повернення Луцького замку до життя"Прийняття 26 березня 1985 року постанови Ради Міністрів Української РСР «Про оголошення комплексу архітектурних пам’яток в місті Луцьку історико-культурним заповідником» було приурочене до святкування 900-річчя першої згадки про місто в Іпатіївському літописі. Влітку щойно створена дирекція заповідника вже активно сприяла забезпеченню археологічних досліджень Волинського загону архітектурно-археологічної експедиції Ленінградського відділення інституту Археології АН СРСР під керівництвом професора М. В.Малевської.

Російський археолог досліджувала відкриті архітектурні залишки соборної церкви Івана Богослова, князівського палацу та глиби ну залягання фундаменті в і час спорудження самого Замку.

Наступного року археологічні розкопки по дослідженню Луцького дитиния проводить місцевий археолог М. М.Кучіико. Пізніше на замовлення дирекції заповідника на замковому теремі ведуться геологічні пошуки з метою виявлення потужності культурного шару, а також організовується власна археологічна експедиція, один із загонів якої під керівництвом львівського археолога С. В.Терського дослідив владичий дім, ват давньоруського дитинця та торгово-ремісниче поселення X ст. Паралельно з археологічними дослідженнями науковцями ЛДІКЗ проводились натурні архітектурні обстеження Луцького замку, вивчалась присвячена йому історична література, здійснювались активні пошуки невідомих чи маловідомих документальних джерел з його історії.

Наявність останніх була особливо бажаною, оскільки на цей час вже зібралось багато неточностей, протиріч, а то й просто легенд про Луцький замок.

Тому в основу своїх знань науковці заповідника намагатись покласти документальні свідчення і шукати їм підтвердження в архітектурно-археологічних дослідженнях. Таким чином вималювався зовсім не міфічний, а досить реальний і близький до дійсного історико-архітектурний образ Луцького замку.

Крім того, автором цих рядків проводились цілеспрямовані дослідження як функцій Замку, так і етапів будівництва в різні періоди, вивчався їх зв’язок і вплив на архітектурний образ та забудову території. Весь комплекс вищеназваних наукових пошуків був пов’язаний з потребою освоєння Замку.

Вона випливала з необхідності здійснення першочергових простих заходів туристичпо-екскурсійного обслуговування, зокрема встановлення платного входу на територію і влаштування постійної охорони, та більш складних на перспективу. Викладені в і концепції освоєння Луцького Верхнього замку перспективні заходи передбачали створення в ньому таких об’єктів, які б сприяли відновленню історичного архітектурного образу і розкриттю його функцій.

Одними з перших стали рішення про виведення на поверхню фундаментів князівського палацу, про благоустрій території, будівництво павільйону над архітектурними залишками давньоруського храму, про відновлення хвіртки в північному мурі й входу до приміщення замкової сторожі у В’їздовій вежі, про створення кількох тематичних експозицій в інтер’єрах замкових башт. Спираючись на документальні свідчення щодо наявності в XVI ст. замкової зброї в склепах Владичої вежі, відкрили експозицію арсеналу під оригінальною назвою «Бронь замкова».

Експозиція «Повітова в’язниця» запрацювала в підвальному приміщенні Стирової башти, яке впродовж віків використовувалось саме для цих потреб.

Не суперечило концепції й відкриття експозиції «Дзвони, історія та сучасність» у верхніх ярусах Владичої вежі.

Встановлення ж тимчасової дзвіниці, на місці соборної XVI — поч. XVII ст. ст., й використання її для проведення щорічних фестивалів дзвонарів «Благовіст Волині» розглядався як елемент живого відтворення однієї з функцій Замку. Проте з розпадом унітарної держави Радянського Союзу і здобуттям Україною незалежності наступає період економічного розладу й занепаду, що негативно відобразилось і на освоєнні Луцького замку.

Відсутність коштів загальмувала будівництво павільйону над соборною церквою, перенесла на невизначений час спорудження підготовлених експозицій «Церква Івана Богослова», «Зал засідань шляхетських судів», «Пушкарня-кузня».

«‘ Намагаючись знайти вихід з критичної ситуації у збереженні Луцького замку дирекція ЛДІКЗ подає необхідні для цього матеріали до ЮНЕСКО, а концепцію освоєння розвиває в перспективну програму «Повернення до життя» і шукає шляхи та засоби її фінансування.

Програма складається з чотирьох основних розділів: 1. Наукові дослідження; 2. Реставрація; 3. Реконструкція; 4. Музеєфікація.

Комментарии запрещены.