Володимирський собор
Останні публікації

План міста Луцька 1795

План міста Луцька 1795Включення Волині після третього поділу Польщі до складу Росії привело до введення нового адміністративно-територіального устрою і створення органів місцевого управління за російським зразком. За розпорядженням російських властей, як «ненужная», закривається Луцька уніатська єпископія, а всі її маєтності імператриця Катерина II жалує генерал-аншефу Пасєкову. Підпорядкувавши уніатські церкви Білоруському архієпископу, російський уряд відправляє Луцького єпископа Стефана Левинського на пенсію.

Здавалося б, внаслідок цих змін Луцький замок, вслід за оборонною, остаточно позбудеться і решти функцій, проте цього не сталось через кончину в 1796 році російської самодержиці.

Найдавніший із сьогодні відомих план міста Луцька 1795 року подає будівельну структуру Верхнього замку та забудову території колишнього Окольника. Однак, в зв’язку з тим, що від Окольного замку, за винятком невеликих ділянок мурів, нічого не відмічено, а територія стала рядовою міською, варто вважати, що він припинив своє існування.

Його нова та реконструйована після пожежі 1781 року забудова вже не мала ознак, пов’язаних з функціональними властивостями Замку. Саме тоді замуровують бійниці північно-західної башти Петропавлівського костелу, відкриті 1995 року при ремонтно-реставраційних роботах.

Отже відтепер, розуміючи під Луцьким замком лише Верхній замок, на згаданому плані відмічаємо всі три башти, сполучені мурами. В стіні, поміж Стиро-вою і В’їздовою баштами, — цегляний будинок, належний Замку, а під протилежною — дім коморника Лінкевича.

Обидві споруди були пов’язані з виконанням Замком функцій земського і підкоморськоро повітових шляхетських судів. Посеред Замку на старому погості ще стояли висотою в три лікті мури початого будівництва уніатського собору.

При ознайомленні з планами кінця XVIII — 1-ої половини XIX ст. варто зробити застереження про деякі їх неточності в розташуванні й габаритах будівель, а також нехтування відображенням господарських споруд.

Доцільно внести й уточнення відносно показаного на цих планах мосту через Перекоп перед Замком. Він названий і позначений дерев’яним через дерев’яний настил з поручнями, хоча, звичайно, під ним зберігалась цегляна аркада, вимурована ще за старостування Юзефа Чарторийського.

Зауваження ж на експлікації плану 1795 р. про цегляний будинок, належний Замкові, свідчить про сприйняття Замку як юридичної одиниці чи установи.

Продовженню функціонування Луцького замку сприяла лояльна до поляків політика наступників Катерини II — російських імператорів Павла І та Олександра І, які надали певну самостійність в управлінні новоприєднаним землям.

Вже з 1796 року тут відновлюється дія Литовського статуту, земського та підкоморського шляхетських судів і навіть збираються сеймики для вибору місцевих чиновників/ В 1798 році на величезній території, що охоплювала Київську, Подільську та Волинську губернії, відновлюються Луцька уніатська єпархія на чолі з попереднім єпископом Стефаном Левинським.

І хоча цей факт не означав повернення Верхньому замку функції резиденції духовної столиці, однак зберігалась потенційна можливість продовження будівництва кафедри на замковому терені.

Комментарии запрещены.