Володимирський собор
Останні публікації

Зміни воєнно-політичного характеру

Зміни воєнно-політичного характеруІнші причини, що безпосередньо спонукали до втрати у XVI ст. Луцьким феодальним замком оборонної функції, були викликані масовою роздачею державних земель у спадкове користування приватним власникам. Правдоподібно, що таким же чином дещо раніше позбулись своїх обов’язків по Луцькому замку і приписані до нього державні Кобринська, Городецька, Добучинська й Хмельницька волості. Не менш щедро роздавались і королівські дозволи магнатам на будівництво приватних замків.

Декілька разів отримував їх найбільший з українських магнатів, власник могутніх замків в Острозі та Дубно, маршалок волинської землі К.[.Острозький.

‘ Побудувавши приватні замки для управління і захисту своїх земельних володінь, волинські феодали першочергово дбають про зміцнення їх боєздатності.

Так, на озброєнні полонського маєтку Радзивіллів було більше ста одиниць вогнепальної зброї, а» саме: 4 гармати, 40 гаківниць, 60 рушниць та достатня кількість куль і пороху.

» До родових замків іноді звозилась зброя з державних і церковних «замочків», як те бачимо у випадку з Хорлупами і Жаб-чим. Мабуть, так само забиралась зброя з Луцького замку під час зміни старост, адже при першій ревізії старі луцькі пушкарі повідомили, що гармат і боєзапасів в Замку за попереднього старости було більше.

1598 року відмічено недостачу, в порівнянні з попереднім інвентарем, трьох гаківниць, одну з яких взяв пан Юрій Кошиковський.

При власних добре озброєних замках, під захистом яких знаходились їх сім’ї та майно, феодалам відпадала потреба дбати про державний повітовий Замок.

До того, якщо землевласник отримував привілей на побудову замку в своєму маєтку, то його люди не були зобов’язані виходити на будівництво і сторожу господарського замку особливого дозволу короля подібне могло бути і в інших випадках. Так, 1535 року Сигізмунд І звільнив підданих князя Кузьми Заславського від робіт при Луцькому замку і місті,» а на сеймі 1551 р. посли підняли питання про повне звільнення шляхти від дачі підданих на будівництво нових замків, ремонт старих, мощення мостів, влаштування гатей, сторожі, постою і т. д. Хоча на цей раз загроза війни з Туреччиною змусила шляхту «добровільно» погодитись на виконання повинностей, то Литовський статут 1588 р. в законодавчому порядку все ж таки звільнив від державних зобов’язань приватновласницьких селян, в тому числі і від робіт по будівництву та ремонту замків.

В свою чергу замковий уряд теж не виконував обов’язків по зміцненню обороноздатності Замку. Вже 1545 року ні луцький староста, ні городничий, ні урядів не проживали в ньому.

Іноді доходило до ігнорування ними серйозних заходів, зокрема взимку 1596 р. староста О. Семашко не приїхав в Луцький замок на гродські рочки, а зачинившись в своєму родовому замку в Хупкові, перечікував відхід повстанців Григорія Лободи з Волині.

Комментарии запрещены.