Володимирський собор
Останні публікації

Волинські сейми

Волинські сеймиВолинські сейми, в переважній своїй більшості, збирались в Луцькому замку, що надавало йому значення земельного політичного центру, і проходили під головуванням старости. Адже Луцький «славетний і стоденний» замок був свого часу столицею Волині, та й пізніше він продовжував вважатися головним Замком через наявність у ньому резиденції старшого урядовця Волинської землі — старости.

Посада луцького старости зберігалась ще з часів Свидригайла, у Володимирі була введена 1503 року, а в Кременецькому повіті лише в 20-х рр. XVI століття. Після проголошення Віленським привілеєм 1565 року спільних для шляхти і магнатів регулярних повітових сеймиків політичне життя в Луцькому замку значно активізується.

В цьому напрямку розвинулась і діяльність гродського суду, який отримував з королівської канцелярії сеймові листи з порядком денним майбутнього загальнодержавного сейму для їх обговорення на повітовому сеймику.

З свого боку замковий уряд повідомляв магнатів та шляхту через листи і оголошення в храмах і на торгах про час зібрання сеймику і винесені на його розгляд питання. На повітові сеймики, відповідно до нового статуту 1566 р., повинні були збиратися всі без винятку землевласники шляхетського звання і радитись щодо потреб і проблем місцевого та державного життя.

Це стосувалося питань забезпечення і вдосконалення роботи станових судів, економічного розвою, релігії, військової справи та ін. Тут же обиралися два посли — депутати на загальнодержавний сейм, яким надавались відповідні інструкції та повноваження по вирішенню питань, оголошених в сеймових листах. Таким чином, через повітові сеймики вся шляхта повіту могла брати активну участь в обговоренні та впливати на вирішення важливих державних питань, які виносились на великий сейм, що, в свою чергу, сприяло консолідації шляхти як класу.

Спогад про давню атмосферу шляхетського братання зустрічаємо століттям пізніше у вірші Д. Братковського «Банкет на сеймику»: Не ті вже пани, що були раніше, Ті давно лежать десь на кладовищах, На хліб-сіль не звуть шляхтичів убогих, Не дають винця при своїх порогах. Під сеймик було кличуть гостювати, Від тебе не ждуть жодної заплати.

Ш Центрами консолідації шляхетського стану ставали феодальні замки та двори, де розміщалась повітова адміністрація і відбувались сеймики.

Луцькі повітові сеймики збирались безпосередньо у Верхньому замку або в Троїцькому костелі на території Окольника. Віленським сеймом 1565-66 рр. на прохання шляхти вводились посади воєвод та каштелянів і утворювались нові воєводства.

Воєводам надавалось головнокомандування земським ополченням, а каштеляни, поряд з маршалками, очолювали ополчення повітів.

Крім того, воєводи і каштеляни головували на воєводських і повітових сеймиках та входили до великокнязівської Ради і Сенату.

Першим волинським воєводою став князь Олександр Чарторийський, резиденція якого розміщалась в столиці воєводства — Луцьку. Тут же намічався і пункт збору озброєного земського ополчення.

Отже, Луцьк з цього часу стає офіційною столицею Волинського воєводства, а Луцький замок — резиденцією його урядових установ, хоча, власне, саме столицею був Луцький замок, оскільки влада міста не поширювалась в межах Замку, місто не брало участі в управлінні воєводством і його політичному житті взагалі.

Комментарии запрещены.