Луцьк як місто відомий з кінця VII ст. Це одне з найдавніших міст України. Воно розташоване у великій європейській контактній зоні. Тут беруть початок річки Балтійського і Чорного морів, тут перетинались торгові шляхи з півдня, півночі, заходу і сходу. В деякі періоди Луцьк належав до найбільших європейських торгових міст. Зрозуміла його важлива роль як політичного, економічного, релігійного, мистецького, архітектурного центру і України, і Європи.

У релігійному аспекті він цікавий тим, що розміщений на межі двох найбільших гілок християнства — православ’я і католицизму, а завдяки багатонаціональному складу населення тут співіснували різні релігійні конфесії.

З приєднанням Західної України до Радянського Союзу майже повністю були припинені дослідження, що стосувалися релігійної тематики. Зусилля держави спрямовувались на поступове знищення релігійних символів: писемних джерел, пам’яток архітектури і навіть священиків. З проголошенням в Україні незалежності в суспільстві все більше визнається за релігією роль носія культурних надбань цивілізацій, морального чинника та інших корисних для держави і нації якостей.

Тому актуальним є дослідження пов’язаних з релігією культурних явищ, зокрема архітектури, в якій зосереджувались великі матеріальні та духовні надбання, передові технології та мистецькі ідеї.

Луцьк є одним із ключових міст для розуміння цих явищ в Україні протягом 13 століть.

Конкуренція між православною і римо-католицькою церквами, що періодично загострюється, наявність у Російській імперії, до складу якої входила Волинь з Луцьком, православної релігії як державної призвели до того, що майже немає російсько-та україномовних праць з історії римо-католицької архітектури України, зокрема, Луцька.

Разом з тим, саме в Луцьку крім православної існувала також латинська кафедра і діяло кілька могутніх чернечих орденів, по будівлях яких можна судити про розвиток на Волині архітектури західної орієнтації. Досі не було відомо, в яких спорудах знаходилась ця кафедра, залишались невикористаними архівні джерела про неї й архітектуру орденів.

Занедбаний стан досліджень зумовив потребу встановлення кількості храмів і монастирів, складання їх історіографії, порівняльного аналізу позицій авторів щодо різних аспектів оцінки пам’яток, складання хроніки досліджень, виявлення невирішених проблем та, по можливості, вирішення їх за допомогою архівних джерел, невикористаних раніше, і досліджень існуючих об’єктів у натурі.

Враховуючи те, що дослідження стосувались різноманітних джерел, різних видів пам’яток, різнохарактерних процесів та культурних явищ з ними пов’язаних, застосовуються досить різноманітні методики: ретроспективний, стилістичний, структурний і структурно-генетичний, типологічний, порівняльний, графічний аналізи, картографування та інші.

Виконаний обсяг робіт забезпечив наукову новизну майже усіх фрагментів теми.

За назвами встановлено існування в Луцьку близько 50 християнських храмів, б православних і 7 латинських монастирів. Враховуючи руйнування храмових споруд з різних причин, реально за кожною з виявлених назв у писемних джерелах іноді криється кілька різночасових будівель**.

Складання історіографії кожної пам’ятки, порівняльний аналіз усіх викладених у літературі фактів та оцінок дали змогу з’ясувати спектр питань, що піднімались в літературі стосовно храмів Луцька, вклад кожного автора, характер використаних джерел та їх достовірність, а також відкинути багато помилкових фактологічних та оціночних уявлень, скласти хроніку поступу досліджень, визначити прогалини в знаннях про пам’ятки.

Встановлені на цьому етапі проблеми вирішувались новим прочитанням уже відомих джерел, а також залученням ще не введених в науку. Такі джерела були отримані в архівах України, Росії та Польщі.