Церква Свято-Георгігвська (Юріївська), зведена на честь святого Георгія (Юрія). Спочатку в селі була лише каплиця, приписана до Водяницької церкви. На місці цієї каплиці в 1785-1786 роках було зведено дерев’яну церкву.
У ХГХ столітті церква належала до 7-го класу, землі мала 37 десятин. У 80-х роках парафія церкви налічувала 374 чоловіки, 406 жінок. У церковнопарафіяльній школі навчалося 22 учні, в тому числі 9 дівчат. Настоятелем храму був благочинний священик І. А. Лисянський.
Та давня церква перебудовувалася в 60-х роках ХГХ століття і стояла в селі аж до початку XX століття. В 1908 році місцева парафія звернулася до церковних властей за дозволом збудувати нову церкву. І сьогодні в центрі села можна побачити церкву, яка була збудована в 1908-1909 роках.
Гарні висотні пропорції церкви, її компактність і монументальність, відповідний декор ставлять споруду в ряд цікавих художніх пам’яток початку XX століття.
Звенигородський районний архітектор В. А. Захарченко ще на початку 1980-х років порушив питання перед Черкаським обласним відділом у справах будівництва та архітектури про надання церкві статусу пам’ятки архітектури.
У червні 1984 року Львівською комплексно-реставраційною майстернею Українського спеціального науково-реставраційного проектного інституту «Укрпроектреставрація» було проведено обстеження церкви, виготовлено креслення, фотограф збереження п як пам’ятки архітектури з урахуванням її історичного і природного оточення.
Пройшли роки. Прикро, що за цей час так нічого не було зроблено для збереження церкви. Вона продовжувала руйнуватись.
Навколо церкви ростуть дерева, кущі. У затінку дошки шалівки, якою оббита церква, гниють. Кілька років тому впав шпиль дзвіниці.
Питання про збереження церкви порушував і заслужений архітектор Білорусі В. І. Нечаров, який зараз живе у Звенигородці. Принагідно нагадаємо, що саме він брав безпосередню участь у розробці креслень відновленого в Звенигородці Свято-Преображенського собору.
Зараз церква вже опікується дбайливими руками. Не полишили храм без молитви люди, не полишив Господь.
Президент Київської торгової палати Микола Васильович Засульський, батьки якого свого часу проживали в Мизинівці, надав допомогу парафії села на відновлення Свято-Георгіївської церкви.