Володимирський собор
Останні публікації

Приреченість на ранню мученицьку смерть

Приреченість на ранню  мученицьку смерть

Якась приреченість на ранню мученицьку смерть проглядається в їхніх дивних, дещо штучних позах. В очах у Гліба -переляк, він простягає перед собою маленький хрест – символ мучеництва, ніби хоче ним захиститися від убивць, що наближаються. Борис, якого убили в той час, коли він закінчив співати заутреню, покірливо нахилив голову, не роздумуючи, смиренно зустрічає криваву смерть. За ним типовий для наших широт лісок з берегами і ялинами і річка Альта, але така, якою вона була в тому сторіччі, а не в сучасному заболоченому стані.

На іконостасі правого вівтаря на хорах ми бачимо «Пресвяту Богородицю», «Спасителя», «Св. Михайла Митрополита», «Св. княгиню Ольгу». Усі ці картини виконав М. Нестеров. Пречиста Діва сидить, прихилившись до різьблених ґраток, на руках у Неї Христос підняв для благословения обидві руки. Погляд Його запитально спрямований догори. І ніби саме в цю мить у дитячій душі Сина Божого прокинулось усвідомлення, що його послано в світ відшукати і спасти загиблих, і дитячі руки піднялись ще не досвідченим для благословення жестом. На пальці правої руки Богородиці блищить перстень — символ заручення з Духом Святим. Два ангели з обличчями, ніби оповитими серпанком, про щось радяться над її головою. Біля ніг Пресвятої Діви якісь дивні білі квіти, чимось схожі на лілії.

Обличчя Спаси теля майже таке ж, як на всіх іконах Нестерова. Все той самий тип строгого, вдумливого споглядача. У цього темне волосся і сині очі, сповнені загадкової думи. В ні їх так і світиться любов до людей, але не без смутку, з думкою, що світ далекий від нього, що «світ його не пізнає».

Нечасто в храмах зустрічається образ Св. Михаїла, першого митрополита Київського. Про нього немає достовірних відомостей. Існує переказ, що в 988 році з Царгорода прийшов святитель на ймення Михайло Сирін і став першим митрополитом. Помер у 994 році, а мощі його з 1730 року до середини XX ст. спочивали в Успенському соборі Лаври. Щодо Св. Михаїла, серед істориків існує розбіжність у думках: деякі вважають, що першим митрополитом Русі був Леонтій. В соборі Нестеров зобразив Святого Михаїла на правому березі Дніпра, на тому місці, де, за переказом, стояв повалений ним ідол Перун. Митрополиту приписують закладини Михайлівського Золотоверхого монастиря, тому його перша невелика будівля видна на другому плані.

Зовсім інша за віком зображена у Нестерова Свята рівноапостольна княгиня Ольга. Він написав її, навіть не вчитуючись в історичні матеріали, яких у роки створення собору вже було досить багато. Тут помітна явно поверхнева розробка теми. Згідно з її житієм, Св. Ольга прийняла святе хрещення у 55 років, а не молодою дівчиною. Художник зобразив замість княгині, яка вогнем і мечем мстила древлянам за смерть чоловіка, лякливо-мрійливу панночку сентиментальних романів XIX ст. В руках у неї тоненький хрест, який вона підносить до уст.

Ознайомившись з роботами М. В. Нестерова, не можна не віддати йому належне зате, що він сміливо взявся за втілення тих самих образів, що їх виконав метр Васнецов у тому ж соборі. Нехай вони виконані слабше, і навіть трохи солодкаві, проте й вони мають художню цінність, бо це твори гарного майстра.

Комментарии запрещены.