Володимирський собор
Останні публікації

Робота у Володимирському соборі

Робота у Володимирському  соборі

Під час роботи у Володимирському соборі у Васнецова сформувався своєрідний стиль: поєднання реалістично трактованої постаті з тлом, поданим в умовній манері старовинних ікон і книжкових мініатюр. Найпослідовніше цей принцип витримано в сюжеті «Прокоти Устюзький»: на високому стрімчастому березі зображено місто, обнесене дерев’яною фортечною стіною з баштами, виконаними в зруб; вирують води ріки; тривожне небо з грозовими хмарами і відблисками пожежі. Це символ тієї вируючої епохи, становлення нової релігії. Як на середньовічних іконах, все подано площинно, плани розгорнуто по вертикалі, масштаби умовні як у самому пейзажі, так і в співвідношенні постатей і тла. Саму ж зовнішність Прокопія — його позу; жести, риси обличчя, одяг юродивого, вериги, взуття — подано в подробицях. Все це створює виразний і характерний образ одного з шанованих у православному світі Святого. Юродивий Прочитать остальную часть записи »

Михайло Врубель

Михайло Врубель

Слава цього генія живопису така велика, що є ще люди, які вважають, що це він — єдиний — і розписав увесь Володимирський собор. При всій безглуздості такого твердження можна сказати, що хоч робіт Михайла Олександровича в соборі зовсім мало, але його вплив на художників, що там працювали, був дуже сильним, а вплив собору на його життя — ще сильнішим.

А. В. Прахов, побачивши роботи Врубеля в Кирилівській церкві, одразу зрозумів можливість нового явища в культурі, якщо доручити розписи нового собору художникам, що думають не ординарно і по-новому. Тобто, можна думати, що мрія про створення такого «жив Прочитать остальную часть записи »

Заява П. І. Спарро

Заява П. І. Спарро

Заяву П. І. Спарро було прийнято, і київський губернатор Васильчиков призначив керівником будівництва архітектора О. В. Беретті (1816-1895 pp.), який на той час працював у місті, завершуючи будівництво приміщень, початих його батьком Вікентієм Івановичем (1781-1842 pp.). Олександр Вікентійович був випускником Петербурзької академії мистецтв, де навчався з 1827 року десять років, а академіком ставу 1840 році. У Києві разом з батьком він будував Інститут шляхетних дівчат (тепер Міжнародний центр культури і мистецтв), за його оригінальними проектами спорудили в 1850-ті роки пансіон графині Левашової (тепер будинок Президії НАНУ), в 1851-1853 роках-Анатомічний театр (тепер Музей медицини), а в 1852 році — 1-шу гімназію (гуманітарний ко Прочитать остальную часть записи »

Євангелічний символ

Євангелічний символ

Як і належить у храмах, на чотирьох парусах головної бані зображено євангелістів. Кожному притаманний свій євангелічний символ. Обличчя Св. Іоана з сивим розмаяним волоссям вражає силою пророчого натхнення. В руках апостола Євангеліє, що спирається на шестикрилого орла. Дух святого царствено витає над землею. Очі дивляться туди, де «буде нове небо, нова земля, і нічого вже не буде проклятого». Св. Лука над шестикрилим биком задумливо зосередився на розкритому Євангелії. Сила духу, що перемагає закони плоті, тварина, що підноситься до престолу Творця, плоть, освячена таїною спокути — розкриваютьс Прочитать остальную часть записи »

Святі мучениці Софія і три її доньки

Святі мучениці Софія і три її  доньки

Далі один з сюжетів, поширених на давніх поштових листівках: Святі мучениці Софія і три її доньки — Віра, Надія, Любов. Вони постраждали за Христа в 137 році у Римі. Мати спокійно, з твердою дивиться на райську браму. Дочки, передчасно налякані стражданнями, боязко горнуться до неї. Чарівне личко темноволосої доньки змучене й сумне. Молодша, з білявими кучериками, сховала голівку на материнських грудях.

Точно напроти центральної групи ангелів, урочисто виступають в зеленуватих ассірійських шатах три отроки, ч Прочитать остальную часть записи »