Володимирський собор
Останні публікації

Охрешення України

Охрешення України

Отак відбулося хрещення киян. Але охрестити киян — це не значить охрестити українську землю: держава Володимирова була дуже велика, а тому й роботи для охрещення всього українського народу було надзвичайно багато — це була робота не для одного покоління людей.

Літопис, звичайно, досить просто уявляє собі всю цю роботу. По охрещенні киян, коротко каже літописець, «почав Володимир ставити по містах церкви та священиків та зганяти (приводити) людей на охрещення по всіх містах та селах». Звичайно, було це зовсім не так просто: нелегко було охрестити киян, де багато було інтелігенції, що здавна тяжіла до хрис Прочитать остальную часть записи »

Приреченість на ранню мученицьку смерть

Приреченість на ранню  мученицьку смерть

Якась приреченість на ранню мученицьку смерть проглядається в їхніх дивних, дещо штучних позах. В очах у Гліба -переляк, він простягає перед собою маленький хрест – символ мучеництва, ніби хоче ним захиститися від убивць, що наближаються. Борис, якого убили в той час, коли він закінчив співати заутреню, покірливо нахилив голову, не роздумуючи, смиренно зустрічає криваву смерть. За ним типовий для наших широт лісок з берегами і ялинами і річка Альта, але така, якою вона була в тому сторіччі, а не в сучасному заболоченому стані.

На іконостасі правого вівтаря на хорах ми бачимо «Пресвяту Богородицю», «Спасителя», «Св. Михайла Митрополита», «Св. княгиню Ольгу». Усі ці картини виконав М. Нестеров. Пречист Прочитать остальную часть записи »

Робота у Володимирському соборі

Робота у Володимирському  соборі

Під час роботи у Володимирському соборі у Васнецова сформувався своєрідний стиль: поєднання реалістично трактованої постаті з тлом, поданим в умовній манері старовинних ікон і книжкових мініатюр. Найпослідовніше цей принцип витримано в сюжеті «Прокоти Устюзький»: на високому стрімчастому березі зображено місто, обнесене дерев’яною фортечною стіною з баштами, виконаними в зруб; вирують води ріки; тривожне небо з грозовими хмарами і відблисками пожежі. Це символ тієї вируючої епохи, становлення нової релігії. Як на середньовічних іконах, все подано площинно, плани розгорнуто по вертикалі, масштаби умовні як у самому пейзажі, так і в співвідношенні постатей і тла. Саму ж зовнішність Прокопія — його позу; жести, риси обличчя, одяг юродивого, вериги, взуття — подано в подробицях. Все це створює виразний і характерний образ одного з шанованих у православному світі Святого. Юродивий Прочитать остальную часть записи »

Михайло Врубель

Михайло Врубель

Слава цього генія живопису така велика, що є ще люди, які вважають, що це він — єдиний — і розписав увесь Володимирський собор. При всій безглуздості такого твердження можна сказати, що хоч робіт Михайла Олександровича в соборі зовсім мало, але його вплив на художників, що там працювали, був дуже сильним, а вплив собору на його життя — ще сильнішим.

А. В. Прахов, побачивши роботи Врубеля в Кирилівській церкві, одразу зрозумів можливість нового явища в культурі, якщо доручити розписи нового собору художникам, що думають не ординарно і по-новому. Тобто, можна думати, що мрія про створення такого «жив Прочитать остальную часть записи »

Заява П. І. Спарро

Заява П. І. Спарро

Заяву П. І. Спарро було прийнято, і київський губернатор Васильчиков призначив керівником будівництва архітектора О. В. Беретті (1816-1895 pp.), який на той час працював у місті, завершуючи будівництво приміщень, початих його батьком Вікентієм Івановичем (1781-1842 pp.). Олександр Вікентійович був випускником Петербурзької академії мистецтв, де навчався з 1827 року десять років, а академіком ставу 1840 році. У Києві разом з батьком він будував Інститут шляхетних дівчат (тепер Міжнародний центр культури і мистецтв), за його оригінальними проектами спорудили в 1850-ті роки пансіон графині Левашової (тепер будинок Президії НАНУ), в 1851-1853 роках-Анатомічний театр (тепер Музей медицини), а в 1852 році — 1-шу гімназію (гуманітарний ко Прочитать остальную часть записи »