Володимирський собор
Останні публікації

Пожежа в місті 1845 р.

Пожежа в  місті 1845 р.

Пожежа в місті 1845 р. була останньою для костьолу для нього описують по-різному. Т. Стецький написав:

«Знову пожежа знищила гарний купол того костьолу, а тоді вже тільки тимчасове дано їй покриття». А. Войнич, який майже дослівно повторював текст Т. Отецького, тут вніс доповнення: «знову пожежа знищила дах і гарне завершення вежі того костьолу, після чого вже тільки тимчасове дано їй покриття». Відмітимо, що нове покриття за А. Войничем. як і за Т. Отецьким, відносилось лише до вежі. М. Орлович відмітив, що згорів увесь костьол і вже не був відбудований. Л. Маслов повторив думку М. Орловича.

Описи про те, як постраждали від пожеж інші споруди монастиря, в літературі не зустрічаються. Прочитать остальную часть записи »

Вплив єзуїтів на населення

Вплив  єзуїтів на населення

Зростаючий вплив єзуїтів на населення, будівництво ними просторого і багато оздобленого костьолу з часом стали викликати заздрощі у єпископа і капітулу. Разом з тим єзуїти не покидали виділені їм місця у костьолі аж до скасування ордену 1773 р.

У зв’язку з загрозою нападу в 1648 р. війська Богдана Хмельницького школу було розпущено, костьольні коштовності перевезено до Кракова, а самі єзуїти, крім трьох сторожів, роз’їхались по інших колегіумах; після Зборївського миру 1649 р. єзуїти повернулись до Луцька, але в грудні 1652 і червні 1653 pp. знову загашали його під час нападів козаків. Лише після Андрусівського перемир’я 1667 р. колегіум почав поступово відновлювати свою діяльність. Ректори Ілімінський і Томашсвський почали зводити з руїн будинки і фільваркове господарство. Прочитать остальную часть записи »

Картосхеми провінцій

Картосхеми  провінцій

У збірці досліджень з історії єзуїтського шкільництва в Польщі знаходимо картосхеми провінцій, які дають уявлення про локалізацію шкіл, час відкриття луцької школи, її тип. кількість учнів і вчителів, фінансування на різних проміжках часу. Бачимо, що мережа шкіл рівномірно покривала польську, литовську та українську землі, в тому числі Волинь. Луцьк належав спочатку до литовської провінції, потім до малопольської. Закладання школи у Луцьку датується у збірнику 1608 p., а закриття — 1773 р. За типом луцька школа 1608 р. визначається як трикласна, 1609 р. чотирикласна, 1611 р. — з викладанням риторики. В таблиці з відомостями про кількість учнів у 1608 р. стоїть число 400, а в 1615 р. — 550. Прочитать остальную часть записи »

План луцького костьолу

План  луцького костьолу

План луцького костьолу Дорога Ковальчик виводить від римського св. Карло аі Катінарі (Carlo аі Catinari, 1612-1620 pp.) архітектора Розато Розаті (Rosato Rosati).

Наводимо авторський короткий узагальнюючий опис об’ємно-просторової структури і композиції костьолу єзуїтів. Костьол — тринавова хрестовокупольна базиліка на основі грецького хреста з незначно вкороченими бічними гілками.

Над бічними павами, за винятком трансепту, розташовані емпори. Нартекс фланкований низькими трьох’ярусними вежами, завершеними мурованими куполами. Важливою особливістю костьолу є кутові вежі й обхідні галереї у чотири яруси вздовж поздовжніх нав. По обидва боки пресвітерію знаходяться двоповерхові приміщення, рівні за шириною бічній наві і галереї. Прочитать остальную часть записи »

Схематичний обмір плану

Схематичний  обмір плану

У1946 р. був виконаний черговий схематичний обмір плану архітекторами Ю. II. Корнєєвою, Л. В. Смірновою і Л. М. Любашевою в процесі обстеження, яке виконувалось за завданням державного органу охорони пам’яток архітектури.

По-новому висвітлює датування та місце будівництва бері ординського комплексу паспорт на пам’ятку архітектури, складений для Держбуду в 1948 р. Ю. О. Нельговським і відкоректований Є. І. Лопушинською в 1955 р. У ньому будівництво костьолу і кляштору за проектом Гіжицького датується 1752-1792 pp. У 1887 р. пам’ятка зазнала «незначних переробок» (мається на увазі, в тому числі, будівництво бані та дзвіниці). Комплекс названо одним з кращих зразків католицької архітектури періоду розквіту бароко. Прочитать остальную часть записи »