Володимирський собор
Останні публікації

Післямова

Післямова

Якщо домініканці в кінці XIV ст. розмістились па освоюваній території острова Луцьк за межами Верхнього та Окольного замків, то вже через чотири десятиліття католицька кафедра змогла придбати ділянку в Окольному замку при його брамі. Цим кроком розпочалося формування зони католицьких закладів вздовж стіни Окольного замку з заміною її сакральними спорудами. Місце їх розташування обумовлювало виконання ними оборонних функцій з відповідним влаштуванням пристроїв для обстрілу оточуючої території. На кафедральному костьолі для цього передбачались чотири вежі і, очевидно, інші пристрої; на костьолі єзуїтів вежі та иапольна стіна мали ряди бійниць; кляштор був примурований до існуючої оборонної мурованої стіни замку; синагога мала пристосований до оборони аттик і прибудовану вежу, подібну до веж Верхнього замку: на кожному зовнішньому куті кляштору кармелітів, імовірно, стояли вежі; Братська церква мала бійниці на бічних і головному фасадах, а також вежу: кляштор бернардинців побудований за концепцією оборонної споруди, її міць доповнювалась влаштуванням навколо неї системи укріплень і військових комунікацій. Є підстави думати, що інші сакральні будівлі цього часу теж мали відповідні засоби для ведення воєнних дій. Прочитать остальную часть записи »

Облога Луцька 1431 р.

Облога  Луцька 1431 р.

Під час облоги Луцька 1431 р. фундатором домініканців польським королем Владиславом Ягайлом князь Свидригайло наказав закатувати п’ятьох домініканців. Після облоги, за даними А. В. Кояловича, усі костьоли в Луцьку і волинській землі було знищено. Отже, на деякий час Домініканський монастир перестав існувати. Про ступінь руйнації його споруд не відомо. Вже в кінці XV ст. великий литовський князь Олександр надає луцьким домініканцям різні пільги, в тому числі судові в межах їх землеволодінь у луцькому повіті.

Домініканський монастир займав південну частину острова Луцьк, за межами Верхнього і Окольного замків, які в долитовські часи виконували роль відповідно кремля і посаду.

За твердженням Волинського православного духовного відомства, яке в першій половині XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Каплиця скорботного Ісуса Христа

Каплиця скорботного  Ісуса Христа

Куплений для бернардинців у костьолу св. Якова в 1646 р. плац став предметом трагічної суперечки. Вона точилася з колишнім власником плацу — каноніком і пробощем костьолу св. Якова ксьондзом М. Поплавським. Ось як це описує бернардинський літописець: «Року 1646 найперша фундаторка [бернардинців — Б. К.] дружина луцького судді А. Стапішевська прикупила плац до того фундуша, а плац, який тягнеться від мурованої пів фігури аж до ріки Глушця, приналежний до костьолу святого Якова, за що дала 400 польських злотих. Але канонік і пробощ св. Якова ксьондз Мацей Поплавський. коли не збирав 40 злотих процентів від Луцького Кагалу, а деякі паші виставили хати на тому плацу, року 1640 дня 5-го травня, вчинив і таїзд, зібравши людей зі свого Німецького фільварку, хотів розрушити ті будинки — коли наші бернардинці боронились, скалічено двох отців, а брата Капанара забито на смерть. Прочитать остальную часть записи »

Відомості про параметри елементів споруди

Відомості  про параметри елементів споруди

Єжи Пашенда наводить низку нових архівних відомостей про будівництво костьолу. Серед них — дату першої служби в незакінченій споруді в 1623 p., а також ряд наступних, розповідь про обговорення будівництва куполу, деякі опоряджувальні роботи, характер відомих з архіву робіт у 1720-х pp.

Заслуговують також на увагу відомості про параметри елементів споруди. На жаль, вони стосуються лише великого вівтаря і куполу Вівтар був споруджений у 1636 р. і був заввишки ЗО ліктів або 18 м. Наші підрахунки показують, що такого вівтаря зараз немає в луцькому костьолі. Навряд чи в існуючому під склепінному просторі такий вівтар був би доречним, тому що своєю вершиною перекривав би половину єдиного вікна, що міститься під циліндричним склепінням пресвітерія. Прочитать остальную часть записи »

Кляшторна забудова

Кляшторна  забудова

Пекарня мурована з трьома вікнами з коморою, з піччю і новим комином, за котрою порожнє приміщення з коморою, при ньому… і мурований бровар під одним дахом, далі дерев’яний хлів покритий ґонтом. Стайня і мурована возовня в одній лінії ґонтами покриті, посеред котрих є коридорчик, що веде до садка. Той фруктовий садок з насипаною горою є вирівняний на три поверхи, тягнеться до річки Глушця на 171 аршин, а завширшки на 90.

Фундуш кляштору. Кляштор той О. О. Бернардинців луцьких не має жодного земського ґрунту, ані сіножаті, крім плацу, на котрім стоять костьол і кляштор, отже дальша будівля займає той земельний плац довжиною 270 аршин або 27 прентів, а завширшки 185 аршин або 17,5 прентів з самої милостині добродіїв. Прочитать остальную часть записи »