Володимирський собор
Останні публікації

Кафедральний Єпископський костьол (перша половина XVII ст.)

Кафедральний Єпископський костьол (перша половина XVII ст.)

Явище біскупщини, володінь католицького єпископа в місті, привертало увагу багатьох істориків Києва, в історичних монографіях переважно згадуються величезні володіння єпископа в місті*, але досі нема точності ні в питанні про палац католицького єпископа (де він містився, був збудований чи перейнятий у православних митрополитів, що і коли з ним сталось по скасуванні біскупщини, навіть у визначенні, яка саме з київських гір була «Біскупською»), ні в питанні про кафедральний єпископський храм (коли, де був збудований, якої стилістики тощо).

Історію біскупщини. думаємо, слід відраховувати лише від останніх років XVI ст. Нами вже неодноразово зазначалось, що при переважно регулярних посвяченнях у цей сан діячів XIV-XVI ст. єпископи в місті власне не жили. Лише Йосип Верещинський (єпископ у 1589-1599 pp.) розпочав активну діяльність на ввірених землях (втім, більше проектну, ніж реальну). Дослідник київської старовини М. Петров пише, що 1595 р. Й. Верещинський домагався незаселеної гори (очевидно, Кудрявської), яка нал Прочитать остальную часть записи »

Київський католицький єпископ И. Верещинський

Київський католицький єпископ И. Верещинський

У 90-х pp. XVI ст. костьол зафіксований неодноразово: у 1591 р. гетьман Ян Оришовський свідчить у Кракові, що «єдиний у Києві кляївтор належить домініканцям, при ньому звичайно мешкають два монахи»: Київський католицький єпископ И. Верещинський у 1592 р. .застав у Києві «костьолик домініканців»: посол німецького цісаря до козаків Кріх Лясота у 1594 р. відзначив у Києві «багато церков, вони майже всі дерев’яні… Є там і кафедра католицького єпископа, але соборна церква (думаємо, що кафедрою був костьол домініканців — єдиний католицький київський храм — О. Г.) зовсім занедбана, дерев’яна». Найважливішими джерелами є такі документи (обидва писані постфактум перебування авторів у Києві), як ж Прочитать остальную часть записи »

Католицькі костьоли Київщини

Католицькі костьоли Київщини

Під час польського напування католицькі костьоли Київщини. зважаючи на .загальноєвропейську тенденцію бурхливого розвитку храмобудівництва, розбудовуються на терені діоцезії надзвичайно. На початку — цієї доби київський єпископ Й. Ворощписький мав підвладними лише кілька костьолів: київський домініканський, то, очевидно, правив і :ш кафедральний, капличку в Київському замку і заснований ним 1592 р. костьол у єпископській резиденції — Фастові. Перед приєднанням території до Росії на терені діоцезії налічувалось вже понад 50 костьолів (не рахуючи зруйнованих). Протягом 1634-10-15 pp. до території діоцезії приєднані землі Лівобережжя (до кордонів Речі Посполитої з Росією); сан єпископа був уточнений — єпископ Київський і Чернігівський. З Київською діоцезією межувала така ж ве Прочитать остальную часть записи »

Домініканський храм

Домініканський храм

Ми можемо стверджувати, що такс прочитання тексту є неправомірним, посилаючись на альтернативний загально-розповсюдженому варіант перекладу з П. Алеппського. Вважаємо, що докладний опис пишної будови нового костьолу стосується домініканської святині. Старою в записі архідиякона є. ймовірно, збудована в 10-20-х pp. XVII ст. католицька кафедра (фундаменти її віднайшов Г. Івакін при археологічних розкопках 1970 p.: невелика і непоказна чотиристовпна споруда). Цікавлячись різночитаннями тексту нотаток П. Алеппського, наведемо два варіанти перекладів, відмічаючи найважливіші, на наш погляд, розбіжності в Прочитать остальную часть записи »

Польський історик Ян Длугош

Польський історик Ян Длугош

Польський історик Ян Длугош, який опрацьовував у XV ст. польські архіви домініканців (у Кракові та Сандомирі). зазначав, що Яцек проповідував на Русі, але не згадуючи безпосередньо Київ і не вказуючи дату його місіонерства. Натомість від Я. Длугоша відомо, що у 1233 р. київський великий князь Володимир Рюрикович вигнав із Києва домініканців «з їх пріорами як папських агентів, що намагались вести ворожу князю і церкві діяльність». Але Яцека при цьому Длугош знову не згадує. Показово, що польський історик зазначає вигнання домініканців із храму (ecelesia) св. Діви Марії, наданого ордену і оточеного місіонерським домініканським «общежитієм». Який же храм був прийнятий під опіку? І яких «священиків лише за ім’ям» мали за тим же папським приписом відвідати домініканці? У тому ж 1233 р. І Іапа Григорій IX підписує докуме Прочитать остальную часть записи »