Володимирський собор
Останні публікації

Костьол св. Миколая (кінець XIX — початок XX ст.)

Костьол св. Миколая (кінець XIX - початок XX ст.)

Події, пов’язані із заснуванням Олександрівського костьолу на початку XIX ст., повторились в роки століття при клопотанні про заснування нового київського костьолу св. Миколая. Правління Миколи II було сприятливе для католицького руху, як і колись правління Олександра І. В Києві католицька громада була численною (у кінці століття понад 35 тис. городян сповідували католицтво). На честь відвідин Києва Миколою II у квітні 1896 р. католицька громада склала прохання про дозвіл на відкриття у Києві ще одного іменного костьолу. У тому ж році виділили д Прочитать остальную часть записи »

Перші публікації з історії католицької присутності в м. Києві

Перші публікації з історії католицької присутності в м. Києві

Серед праць, присвячених архітектурній спадщині України, дослідження католицького храмового зодчества окремих регіонів залишається нерозпочатим. Питання про храмобудування Київщини (Київської діоцезії) досі Грунтовно не висвітлено у відповідній науковій літературі, не укладений реєстр пам’яток (за нашими підрахунками це 99 храмів у 69 населених пунктах, з них близько 60 пам’яток XV-XVIII ст.; на сьогодні збереглося 26 костьолів — пам’яток бароко, класицизму, неостилів).

Перші публікації з історії католицької присутності в м. Києві датуються XIX — початком XX ст. Питанню узагальнення історії київських костьолів присвячене дослідження професора Київського університету св. Володимира А. Стороженка. опубліковане у 1906 р.. Чи не єдиним з архітекторів, хто звернувся до даної теми, став діоцезальний архітектор Кароль Іваницький. Проте його монографії, надрукованій у 1921 р., на жаль, притаманне к Прочитать остальную часть записи »

Община латинського купецтва

Община латинського купецтва

Поза всім, віл 20-х pp. XII ст. протягом століття кількома джерелами була зафіксована «община латинського купецтва», і Київ, як усяке середньовічне місто, утримуючи диференціацію розселення за соціально-професійними ознаками, мав містити певний район для такої «чужорідної общини»’. Розміщення західного купецтва, яке не потребувало водного шляху, могло тяжіти до міської брами, через яку проходив цей сухопутний шлях. Але ще логічнішим було б «розмістити» католиків у районі торгового Подолу поблизу р. Почайни.

Отже, як зазначає Б. Рамм, «достовірно відоме одне, — що у Києві мешкали католики». Ніконовський літопис має згадку про них під 1175 p.. називаючи їх «латиною». В «Історії Польщі» Яна Длутоша зазначено, що у 1173 р. великий князь Ярослав Ізя Прочитать остальную часть записи »

Легенда щодо київських чудес Яцека

Легенда щодо київських чудес Яцека

Легенда щодо київських чудес Яцека 1240 р. така: святий молився під час облоги у храмі до Пресвятої Діви, і статуя Пречистої у відповідь попросила не залишати її. святиню, на поталу татарам. Тоді Іокінф. несучи статую в одній руці, а Найсвятіші дари в іншій, вийшов із храму і перейшов Дніпро «як по тверді». (Куди? На той берег, де отаборились татари?) Надалі ця статуя (за М. Закрсвським і М. Захарченком) до середини XIX ст. експонувалась у Львівському домініканському

КОСТЬОЛІ (львівські видання XIX- початку XX ст. вказують на київське походження статуї, але безв Прочитать остальную часть записи »

Бернардинський та Єзуїтський храми (перша половина XVII ст.)

Бернардинський та Єзуїтський храми (перша половина XVII ст.)

Відвідавши Київ 1046 p., військовий інженер Гійом Левассер де Боплан зауважив у Києві на Подолі чотири католицькі храми: домініканський, бернардинський, єзуїтський та кафедральний.

Свідчення про бернардинський київський костьол дуже незначні. Місце розташування костьолу Г. Боплан зазначив як «під горою», не вказавши, під якою саме. Згодом ігумен Ф. Васьковський згадував, що «десятину з рибного торг)’ брали ксьондзи бернардинці». З літопису І. Ерлича відомо, що 1651 р. у пожежі згорів бернардинський монастир (там само). Отже, Прочитать остальную часть записи »