Володимирський собор

Знищення Речі Посполитої і поділ Польщі

В останні десятиліття XVIII ст. (п’ятий період, 1768-1798 pp.) збудовано найбільше храмів-двадцять. Знищення Речі Посполитої і поділ Польщі (1772, 1793. 1795 pp.) між Росією, Прусією та Австрією привели до об’єднання у 1798 р. Луцької і Київською діоцезій в єдину Луцько-Житомирську. Дворянські верстви Росії досить безболісно прийняли влиття католицької шляхти; відтоді на терені православної України під самодержавним владарюванням православного російського царату- розгорнулась полонізація краю (через династичні шлюби, купівлю, успадкув Прочитать остальную часть записи »

Політика великого князя Ізяслава

Слід зауважити, що тривалість окупацій, під час першої з них католицька тема в місті була заявлена, але не викликала активної реакції з боку православних кіл. Навпаки, події другої половини століття супроводжувались гучною критикою католицизму, хоча відомостей щодо прокатолицьких заходів у Києві, на які мала б постати така реакція, немає. На час «візиту» до Києва Болеслава Хороброго близько 1018 р. Папа Бенедикт VIII призначив, за проханням польського короля, спеціального єпископа для Русі Олексія – проте невідомо, чи малась на меті якась релігійна реформа, чи єпископ мав заступити згадуваного вище Рейнберга. Наскільки прокатолицькою була політика великого князя Ізясл Прочитать остальную часть записи »

Кам’яний домініканський костьол св. Миколая (перша половина XVII ст.)

Після спустошення пожаром монастиря на початку XVII ст., домініканці будують кам’яний храм св. Миколая на Житньому з матеріалів якогось храму, який вся їй вважають Яцековим. Згодом цей костьол був пишно перебудований коштом С. Аксака (далі ми наполягатимемо, що це мало стосуватись 1638-1641 pp.).

Житія домініканського монастиря значно пожвавлюється від кінця XVI ст. Це час канонізації Яцека Одровонджа. діяльність якого, як вже зазначалось, пов’язувалася з Прочитать остальную часть записи »

Київський костьол пресвятої Діви Марії (перша половина XIII ст.)

Київський костьол пресвятої Діви Марії (перша половина XIII ст.)

Перший київський католицький храм міг бути заснований домініканцями в третьому десятилітті XIII ст., але існував лише до 1240 р.. – часу нашестя Батия. Вже 1246 р. францисканець Плано Карпіні, папський посол до монгол і татар", проїздом відвідавши Київ того року, в своїх записах не згадує ні про католицький костьол у Києві, ні проте, що він там був. ні про київську католицьку громаду чи про місію домініканців та Яцека.

Спроба визначити архітектурні стилістичні основи давньоруського костьолу Пресвятої Діви Марії у Києві є справою надто складною через відсутність будь-яких даних щодо його форм. Ми можемо лише зіставити західну та східну храмобудівні моделі т Прочитать остальную часть записи »

Польсько-литовська влада

Польсько-литовська влада

Польсько-литовська влада бере активну участь у відновленні замку. Укріплені цитаделі були вкрай потрібні Україні, в якій через набіги татар і турків людські поселення ледве існували.

Замок відбудували швидко, але і цього разу він «не був добре зробленим», і за десять років його знову треба було «оправляти». На початку XVI ст., за нотатками краківського сучасника, замок у Києві «є великим укріпленням, вибудуваним з дубових колод». Замок витримував постійні зміни управителів і перманентні відбудови чи перебудови (в середньому раз на десять років"). Від 1545 р. маємо опис замку Гваньїні: замок т Прочитать остальную часть записи »

02 04 06 03 08 10 09 05