Володимирський собор

Храми XIX – початку XX ст.

Приєднання всієї Волині до Російської імперії після третього поділу Польщі (1795 р.) пробудило особливу увагу громадськості до історії, культури й архітектурної спадщини Південно-Західного краю. На противагу недавній тривалій полонізації та поширенню католицизму, царський уряд і церковна адміністрація провадили тут посилену русифікацію та пропаганду православ’я.

Показовим є віддзеркалення цієї політики в архітектурі культових споруд. Якщо в будівництві дерев’яних церков ще тривали місцеві будівельні традиції, то у створенні мурованих храмів майже зникли самобутні пошуки та знахідки волинських зодчих. Натомість, починаючи приблизно з перш Прочитать остальную часть записи »

Дерев’яний різьблений іконостас XVII ст. з іконами

У Михайлівській церкві зберігся дерев’яний різьблений іконостас XVII ст. з іконами, виконаними в техніці темперного живопису, – видатний твір малярства та декоративно-прикладного мистецтва.

Після років занедбання, в 1967 р. почав діяти Державний музей-заповідник «Козацькі могили». Експозиція його розгорнута частково в двоповерховому мурованому корпусі колишніх келій (1910-1914 pp.). розміщеному на північній межі подвір’я меморіалу. Тут. як і в Георгіївській ц Прочитать остальную часть записи »

Архітектурно-конструктивний задум церкви Милецького монастиря

Оригінальність архітектурно-конструктивного задуму церкви Милецького монастиря виявилась у системі склепінь, які перекривають центральну частину храму. Незвичайним є поєднання п’яти хрещатих склепінь з перекриттям нартекса циліндричним склепінням з розпалубками над первісними невеликими вікнами західного фасаду. Така конструкція перекриття в західній частині Миколаївської церкви зумовила влаштування опорних стовпів різного перерізу: на відміну від східної пари стовпів (у плані восьмикутних) форма плану двох західних нагадує половину неправильного восьмикутника.

Унікальним для українського культового будівництва XVI ст. є оригінальне поє Прочитать остальную часть записи »

Мурована дзвіниця

У единому ансамблі з костелом була мурована дзвіниця, що стояла перед ним у створі огорожі (знищена під час перепланування площі в 1970-х роках). Це була двоярусна споруда, збудована в бароково-класицистичних архітектурних формах. Нижній ярус мав вигляд стіни, розчленованої пілястрами та завершеної розвиненим антаблементом, фриз якого прикрашали тригліфи. Між пілястрами розміщувалися три високі наскрізні аркові прорізи для дзвонів. Верхній ярус, який завершував центр споруди, прикрашали подвійні пілястри, а увінчував його лучковий фронтон.

Будівництво XVIII ст. у Володимирі-Волинському завершується спорудженням мурованої у Прочитать остальную часть записи »

Троїцька церква

Пристосування горища Троїцької церкви до оборони зумовило влаштування стрільниць для вогнепальної зброї у верхній частині стін храму – в парапеті (своєрідному бруствері). Найбільша кількість стрільниць була над навою, причому розміщувались вони нерівномірно: у південній стіні – вісім, а в північній – чотири. Над бабинцем було лише дві стрільниці – у південній і західній стінах. Ідентичність сучасного зовнішнього вигляду парапетів над навою, бабинцем та апсидою дає змог)’ припустити, що й над апсидою могли розташовуватися стрільниці. Отже, вся верхня частина будівлі Троїцької церкви була пристосована до кругового обстрілу довкілля. Вогневі отвори стрільниць мали характерну для XVI-XVII ст. форму у вигляді перевернутої замкової щілини. Низ невеликої внутрішньої камери розміщувався приблизно па рівні пояса людини, яка стоїть. У наш час. стрільниці ззовні закладено, парапет обтинькований.

Ці особливості Троїцької церкви переконливо свідчать про те, Прочитать остальную часть записи »

05 06 02 08 03 07 10 04