Володимирський собор
Останні публікації

Північно-західна кругла башта

Північно-західна кругла башта

Наріжна північно-західна кругла башта, що збереглася частково, має діаметр б метрів при товщині стіни 132 сантиметри. Вона мурована з червоної цегли дещо іншого розміру (29×16-17,5×7-8 сантиметрів) на вапняно-піщаному розчині. У цьому муруванні (і тільки в цій башті) трапляються цегляні блоки розміром 30x16x15 сантиметрів. Ця башта має підвал. Вона зберігалася майже в первісному вигляді (з поясом машикулів і стрільниць верхнього бою) аж до 1876 року, коли при перебудові її завершення, а саме — пояс машикулів і бійниць, а також дах розібрали, а башту надбудували восьмериком дзвінички з восьмигранною банею цибуля Прочитать остальную часть записи »

Надійність укріплень Мовчанського монастиря

Надійність укріплень  Мовчанського монастиря

Свідченням надійності укріплень Мовчанського монастиря є те, що Лжедмитрій І у 1605 році саме тут мав свою резиденцію і почувався цілком безпечно. З цим історичним персонажем пов’язана найбурхливіша сторінка історії монастиря.

Так званий Лжедмитрій І за версією царя Бориса Годунова був ченцем-розстригою Гришкою Отреп’євим, а за дослідженнями серйозних істориків — не виключено, що й справжнім сином царя Іоана Васильовича IV, прозваного Грозним, царевичем Дмитрієм, котрий, проте, не мав юридичних прав на московський престол (царевич був, по-перше, сином невінчаної дружини Івана Грозного, а по-друге, він і справді був чернець-розстрига). Здобувши добру освіту десь в Україні й зібравши тут у 1604 році невелику армію, переважно з козаків, він рушив на Москву. У відомій битві під Добриничами армія Бориса Годунова вщент розгромила царевича і він зібрався тікати до Польщі. Аж раптом на бойовище прискакав один московитянин з повідомленням, що головне місто Сіверської землі Путивль перейшло на бік царевича і готове виставити на його підтримку 40-тисячне військо.

Розташувавшись у Мовчанському монастирі під захистом путивльського воєводи Рубця-Мосальського, царевич почав збирати ві Прочитать остальную часть записи »

Старовинне розпланування Путивля

Старовинне розпланування  Путивля

Старовинне розпланування Путивля, зафіксоване на планах міста 1780-х років, було зумовлене трасуванням ліній укріплень, наявністю згаданих чотирьох композиційних вузлів по краях міста, головними шляхами. Тризуб головних вулиць, що сходилися до міського торгу перед Новим земляним городом, виник як розпланувальний прийом, що забезпечив проїзд найкоротшим маршрутом від фортеці до головних брам посаду. Ці три променя перетиналися кільцевими вулицями, протрасованими паралельно зовнішньому валу. В районі головної вулиці, що вела до Новгородської брами, були квартали однакової ширини між п’ятьма рівнобіжними кільцевими вулицями. Ми вважаємо це наслідком систематичного й одномоментного розмежування земельних ділянок для розселення значної кількості служилих людей. У південній, над сеймській Прочитать остальную часть записи »

Дерев’яний наметовий дах надбрамної башти

Дерев'яний наметовий дах  надбрамної башти

У нижньому поверсі четверика дзвіниці — арка проїзду, перекрита великим циліндричним склепінням. На другому поверсі влаштовано по одному арковому вікну на західному й східному фасадах. Ці фасади розчленовані плоскими лопатками й завершені карнизом.

У 1700 році дерев’яний наметовий дах надбрамної башти було розібрано й надбудовано високий восьмерик з арковими отворами дзвонів і шатром. Автором надбудови був той самий майстер, котрий перебудував собор Різдва Богородиці (Матв Прочитать остальную часть записи »

Московський уряд

Московський уряд

Московський уряд намагався піднести статус Путивля. Так з 1667 року розглядався проект відкриття в Путивлі єпископської кафедри. Під резиденцію єпископа у 1678 році планували віддати Мовчанський монастир. Готуючись до боротьби з Туреччиною за українські землі, цар Олексій Михайлович планував влаштувати свою ставку ближче до театру бойових дій -у Путивлі. Тому в 1671 році в Путивлі був збудований дерев’яний царський палац. Проте цей задум не був реалізований, два Чигиринські походи у 1677 та 1678 роках закінчилися для Москви невдало, тож царський палац, який простояв пусткою, наприкінці XVII століття розібрали.

Відтак п Прочитать остальную часть записи »