Володимирський собор
Останні публікації

Живописна руїна

Живописна руїна1845 рік був фатальним для міста Луцька взагалі і негативно відобразився на Замку зокрема. Наприкінці березня — початку квітня небувала повінь підняла більше сотні будинків лучан, поруйнувала багато дворових споруди не встигли лучани оправитись від цієї біди, як в травні величезна пожежа поглинула 215 дерев’яних будинків міста, 44 цегляних і 1.11 крамниць.

Наступного місяця згоріло ще 30 будинків і торгових закладів.

Причому від стихії найбільше постраждала стара острівна частина міста з костелами, монастирями й церквами. Вогнем було остаточно знівельовано різницю між Замком і містом шляхом перетворення їх в обвуглені руїни.

Образи Луцького замку та окремих його веж знаходять своє відображення в олійних та акварельних малюнках польського письменника й живописця Ю. Крашевського/який відвідав Луцьк в цей час. Почорнілі мури монументальних споруд серед згарищ та подекуди відновлюваних будиночків провінційного містечка були матеріальними свідками переказів і легенд про багату історію колись одного з найвизначніших міст Русі-України.

В 1855 році відомий археолог професор Київського університету М. Д. ївані-шев на кошти археографічної комісії провів перші археологічні дослідження в Луцькому замку з метою виявлення поховання давньоруських князів на погості соборної церкви Івана Богослова.

Проте йому вдалось відкрити лише крипту новозакладеного в 1776 р. храму, що встановив під час розкопок наступного року завідуючий музеєм мистецтв і старовини цього ж університету Я. Волошинський.

Він переніс свої дослідження на територію старого храму, де знайшов поховання в давній мурованій гробниці, яке, за його припущенням, могло належати князю Любарту. В 1859 році солдатами інвалідної команди, що розташувалась в будинку колишньої повітової канцелярії, при виконанні земляних робіт в Замку було знайдено скарб золотих церковних речей ХІ-ХІІ ст., який під час подорожувань з Києва до Петербурга втрачається.

Характерною ознакою міського життя залишались часті пожежі та відбудови, при яких замкові мури стали для міщан своєрідною каменеломнею, звідки вони постійно й без перешкод добували для себе цеглу та камінь. В результаті в замкових стінах з’явилися проломи і тріщини, які з року в рік збільшувались і загрожували неминучим падінням стін.

Намагання відремонтувати Замок на початку 60-х років суперечили намірам повного злому, аж поки в 1863 році клопотаннями чиновників було отримане «височайше повеление» про розібрання В’їздової башти й прилеглого до неї південного муру на будівельний матеріал. Винесено рішення про їх продаж на аукціоні, де на останніх торгах на башту була заявлена найвища ціна 373 крб. (початкова становила всього 18 крб. 50 коп.), а за ділянку стіни біля неї — 53 крб. В цілому ця сума була меншою, ніж та яку професор Іванішев використав для своїх коротких і безуспішних археологічних досліджень.

Чиновниками з поліційного управління завбачливо складено оціночні описи й інших замкових стін та башт.

Торги відбулися.

Офіційна заміна

Офіційна замінаЗміни, що відбулися на 1845 рік, зафіксовані на плані і в малюнках полковника Корніловича. Мурований замковий будинок вже має іншого власника — державний повітовий суд з архівом; колишній будинок коморника Лінкевича служить квартирою начальнику інвалідної команди; стіни так і не збудованої кафедри ще в 1840 році розібрали на будівельний матеріал. Прочитать остальную часть записи »

Перекоп перед Замком

Перекоп перед ЗамкомЗа свідченням дослідників історії Луцька, шляхетський рід Коженьовських походив з Бодячева, проте Яків народився 1736 р. вже в Луцьку. Прочитать остальную часть записи »

Луцький гродський суд

Луцький гродський судОсновний зміст «волинської тривоги» полягав в надуманій католицькою шляхтою підготовці повстання місцевим населенням, яке ніби мало розпочатись з кривавої різанини поляків і євреїв в день Христового Воскресіння. Як контрзаходи створеною Комісією Порядку з використанням військового ополчення і регулярного війська, гродськими, земськими і магістратськими судами проводились масові арешти (пилипонів), уніатських священників та селян. Прочитать остальную часть записи »

Мулярські роботи

Мулярські роботиМулярські роботи шостого будівельного періоду, на відміну від попередніх, виконувались не в готичній, а в порядовій системі кладки. Саме порядова кладка дає можливість легко визначити її обсяги на фасадах В’їзної башти, як от: закладку давніх воріт і хвіртки, облицювання підніжжя стін зовні й нового проходу в цоколі, спорудження нової надбрамної арки та підсилення двома потужними контрфорсами головного фасаду башти. Прочитать остальную часть записи »