Володимирський собор
Останні публікації

Мощі ще необхідно досліджувати

Мощі ще необхідно  досліджувати

Вісімдесяті роки ознаменувалися цілою низкою цікавих досліджень, що велися в лаврських печерах.

Перше і, певне, найголовніше завдання полягало в тому, аби довести, що мощі належать саме тим особам, яким вони приписувались.

1982 року вивченням мощей, які спочивали у гробницях Дальніх печер, займалися фахівці Київського бюро судово-медичної експертизи. Внаслідок цих робіт було визначено стать і вік святих на момент їхньої смерті, а також ознаки захворювань і травматичних ушкоджень. Деякі подвижники за життя страждали різними захворюваннями, мали переломи кісток і ушкодження від холодної зброї. Дехто помер від одержаних травм.

Результат Прочитать остальную часть записи »

Підземні церкви Дальніх печер

Підземні церкви Дальніх печер

Першим літописним повідомленням щодо Дальніх печер можна вважати статтю "Повісти врем’яних літ" про те, що в печері було викопано церкву і келії. Церква Благовіщення — найдавніша в Дальніх печерах. А. Кальнофойський писав, що її викопано святими отцями.

Друга найдавніша церква — Різдва Христова. Дослідники вважають, що вона постала між 1058 и 1062 p., коли збільшилась кількість братії. Після створення на Верхній території монастиря частину Дальніх печер з церквою Благовіщення було відведено під цвинтар.

У розташованій ближче до вих Прочитать остальную часть записи »

У мощей не виявлено бальзамації

У мощей не виявлено бальзамації

Біохімічними методами проводились дослідження з виявлення антисептичних речовин рослинного і тваринного походження, які використовуються задля зберігання тіл. Вивчалося 36 тіл, і в жодному з них не виявлено консервуючих компонентів, що вказує на відсутність бальзамації. Обробленими якось рідиною виявилися мощі прп. Кукші. Висловлено припущення, нібито це могло бути пов’язано с перевезенням тіла до Києва із землі в’ятичів (Калузька область), де він загинув.

Важливим було встановити час поховання. Прочитать остальную часть записи »

Засновники печерської обителі

Засновники печерської обителі

Коли чернеча громада зросла, ігумен з братією дістали згоду прп. Антонія на спорудження над печерою малої церкви в ім’я Успіння Богородиці. А згодом, з благословення прп. Антонія, попрохали у князя Ізяслава гору над печерою, де в 1073 р. заклали кам’яний Успенський собор, освячений у 1089 р.

Цей собор, "Церква велика", став центральною будовою монастиря, який дістав назву Печерський через те, що ченці спершу жили в печерах.

За словами прп. Нестора, чимало Прочитать остальную часть записи »

Землетруси й укріплення Ближніх печер

Землетруси й укріплення  Ближніх печер

Судячи з опису підземних лабіринтів XVI — XVII ст., в основному відвідувалися Ближні печери. На той час вони являли собою складну систему коридорів, що утворювалась з трьох головних вулиць.

Та, що розташовувалась праворуч від входу, — дістала свою назву "печерна" від житлових келій, розташованих на ній, котрі в давнину називалися печерами. Вулиця має північно-східний напрям. Ліворуч, по вісі північ — південь, зорієнтовано вулицю з похованнями, власне цвинтарем. Прийнято вважати, що її було викопано в давнину прп. Марком Печерником. І, нарешті, третя вулиця, де розміщено трапезну, відхиляється на захід.

До кінця XVI Прочитать остальную часть записи »