Володимирський собор
Останні публікації

Ілля Муромець мав зріст 177 см і помер від удару списа

Ілля Муромець мав зріст 177 см і помер від удару  списа

У1988 р. було створено Міжвідомчу комісію, до якої увійшли спеціалісти академічних інститутів, Міністерства охорони здоров’я УРСР. Від 1988 до 1990 р. комісія здійснила низку комплексних морфологічних, етимологічних, мікробіологічних, антропометричних, рентгенологічних і біохімічних досліджень, а також особистісну ідентифікацію мощей найбільш відомих історичних осіб.

Дослідження встановили, на які хвороби страждали чорноризіи, у кого з них були прижиттєві травми й у кого травми прислужилися причиною смерті.

Наприклад, дослідження мощей билинного героя-богатиря прп. Іллі Муромця показали, що він вирізнявся високим, як на ті часи, зростом — 17 Прочитать остальную часть записи »

Випромінювання вщ мощей — це науковий факт

Випромінювання вщ мощей - це  науковий факт

Одночасно проводилися дослідження, спрямовані на з’ясування біо-фізико-хімічної природи мощей києво-печерських подвижників. Це складне й цікаве завдання розв’язувала кандидат біологічних наук Таміла Решетникова. Вона висунула припущення, що причина зцілень, які відбуваються у печерах, — випромінювання, яке виходить від мощей.

Об’єктом досліджень обрали насіння пшениці, яке розкладували в пакети по декілька грамів. Одні упаковки залишалися контрольними, інші — прикладувалися до гробниць з мощами, причому на різний час — від кількох секунд до кількох годин. Потім усе насіння пророщувалось.

Ходи некрополя

Ходи некрополя

Хоча поховання відбувалися в обох печерах, проте як некрополь більше розвиваються Ближні печери.

На плані Антонієвих печер бачимо окрему вулицю із захоронениями в локулах, що їх було викопано перпендикулярно коридору. Такі погребальні приміщення були завдовжки до 2-х метрів і завширшки — 50-60 см. Якщо брати до уваги, що за прп. Феодосія в монастирі налічувалося 100 ченців (що за тих часів було надзвичайно багато), можно зробити припущення: саме за ігуменства прп. Феодосія в печерах починає створюватись вулиця, котра призначалася виключно для поховань її іс Прочитать остальную часть записи »

Лавра — спільножительний монастир

Лавра - спільножительний  монастир

Первісно навколо прп. Антонія Печерського згуртувались пустельники, які викопали кожний свою печерку, де жили й молилися ізольовано один від одного. Потім почалися спільні богослужіння. Такі громади в світовій християнській практиці називалися "лаврою".

На другому етапі розвитку чернечої громади ченці починають відбувати не лише спільні богослужіння, а й трапези. В цей же період зароджується управлінська структура (вибір ігумена, в даному випадку прп. Варлаама). І, зрештою, на третьому етапі відбулося завершальне об’єднання чернечої громади на чолі з ігуменом (прп. Феодосієм), яке було закріплено прийняттям статуту. Відтак монастир робиться спільно-жительним, або, як традиційно називали такі монастирі, "киновією Прочитать остальную часть записи »

Дальні печери

Прочитать остальную часть записи »