Володимирський собор
Останні публікації

Підземні церкви Ближніх печер

На початку ХГХ ст. для церков Ближніх печер виготовили нові мідні з позолотою іконостаси, що збереглися до сьогодні. Для Введенської і Варлаамської церков у 1814 — 1819 pp. іконостаси виготовив відомий київський майстер Федір Коробка, а для Антоніївської — київські золотарі Захарій і Юрій Брезгунови. Царські врата Введенської і Антоніївської церков спочатку були срібні з чеканним рослинним орнаментом. Згодом їх замінили на дерев’яні. Царські врата Варлаамскої церкви Федора Коробки майстерно виконано з міді в техниці чеканки.

Довжина Прочитать остальную часть записи »

Таємниче підземне місто

З давніх-давен Київ славний своїми монастирями. Недарма його нарекли Єрусалимом землі Руської. За сотні й тисячі кілометрів, переважно пішки, з усіх куточків величезної імперії йшли віруючі до Києва на поклін його святиням.

До початку XX століття на крутих дніпровських кручах, неподалік пам’ятника святому Володимиру, було створено діораму «Голгофа» зі зображенням останнього земного шляху Ісуса. А в підвальному приміщенні церкви в ім’я св. Федора посеред копій різних християнських реліквій можна було побачити «справжнє зображення печери Гроба Господня». Проте головною київською святинею, звісно, була Успіння Божої Матері Києво-Печерська лавра.

Лаврі та її пам’яткам присвячено чимало книг. І все Прочитать остальную часть записи »

Обряд поховання

Обряд поховання

З появою нового монастиря на Верхній території печери стають місцем пустельництва, або відлюдництва, тобто місцем проживання особливих подвижників благочестя, котрих після смерті ховали в їхніх підземних келіях. Поступово печери перетворились на монастирський цвинтар.

Ховали в печерах за особливим обрядом Студитського статуту. Цей обряд відрізнявся від звичайного християнського обряду поховання.

Померлому обмивали відкриті частини тіла, намагаючись їх не роздивлятись, потім складували руки на грудях і накривали обличчя. Після чого дивитись в обличчя померлого заборонялося. Тому Прочитать остальную часть записи »

Перші археологічні розкопки

Перші археологічні розкопки

У 1932 р. при підготовці печерних пам’яток як експозиційних об’єктів для відвідувачів було створено етикетаж, "який розкриває їх соціально-політичне значення". Тоді ж запланували проведення археологічних розкопок.

Перші дослідження відбувалися в Ближніх печерах у 1934 — 1935 pp. та в 1937 р. їх здійснювали співробітники Всеукраїнської археологічної комісії (ВУАК) під керівництвом археолога Федора Мовчанівського.

На жаль, матеріали цих робіт до нас не дійшли. Зберігся лише один щоденник. Й Прочитать остальную часть записи »

Підземні церкви Дальніх печер

Підземні церкви Дальніх печер

Першим літописним повідомленням щодо Дальніх печер можна вважати статтю "Повісти врем’яних літ" про те, що в печері було викопано церкву і келії. Церква Благовіщення — найдавніша в Дальніх печерах. А Кальнофойський писав, що її викопано святими отцями.

Друга найдавніша церква — Різдва Христова. Дослідники вважають, що вона постала між 1058 и 1062 p., коли збільшилась кількість братії. Після створення на Верхній території монастиря частину Дальніх печер з церквою Благовіщення було відведено під цвинтар.

У розташованій ближче до ви Прочитать остальную часть записи »