Домініканський костел в Чорткові

Домініканський римо-католицький костел в місті Чортків на березі річки Серет видно з різних куточків міста. Висотою будівля може позмагатися навіть з американськими хмарочосами і відразу вражає.

Костел Святого Станіслава в Чорткові — справжня родзинка, яку видно звідусіль: із замку, парку, кафе і навіть з міської ради. Родзинка з каменю, прикрашена нарочито вдалими нетривіальними гравюрами.

Домініканський костел в Чорткові
Історія костелу Святого Станіслава в Чорткові
Історія костелу досягає 17 століття, коли територію заселили домініканці. Сам папа Римський відвідував святиню.

Домініканці з’явилися на сторінках Чортківської історії тоді не випадково, коли в місто приїхав Станіслав Гольський, який збудував тут замок. Він власне і поселив ченців ордена в околицях. Дійсно, Австро-Угорщини було вигідно те, що відбувалося в релігійній сфері на зайнятої частини України, тому вона всіляко сприяла розвитку цієї тенденції.

Собор в Чорткові
Історія підготувала Чортківський костелу важку долю, адже майже кожне десятиліття місто страждало від набігів татар та інших ворогів, що призводило до нещадного руйнування будівлі.

І ось настав 19 століття, костел зустрів його в «новому вбранні»: дзвінкі дзвони, нові дзвіниці, самобутні вівтарі, а також мощі Теофіла і образ Богородиці.

Напередодні Першої світової війни храм в Чорткові реконструювався і доповнювався, з цього події на ньому не сильно позначилися. А ось дійсно безжальної для костелу Святого Станіслава стала Друга Світова: монастирську братію розстріляли, ікони винесли, а приміщення перетворили на склад. Місцеві займалися тут переважно змішаної торгівлею.

Лише в 80-х роках за радянських часів храм повернувся у володіння домініканців і був відновлений.

Споруда була виготовлено повністю з дерева. Пізніше, кажуть, собор реконструювали за проектом Яна Саса-Зубжицького, професора Краківського університету, в пост-готичному стилі.

Однак в польських джерелах про таке професора нічого не відомо. Там зазначено, що проектував новий костел, який зберігся до сих пір, Ян Кароль Зубжицький, автор кількох проектів релігійних споруд, зведених за Україну. Навчався він у Львівській політехніці, а викладав в Ягеллонському університеті.

 
Пост-готика являє собою змішання певних різновидів стилю з романськими вкрапленнями. Костел прикрашений скульптурами святих, які майстрували Чеслав Стовп і Діаман Станкевич. Зовні храм являє собою споруду форми латинського хреста, а найвища точка увінчана куполом з каплицею з двох сторін. Щоб розглянути святиню, треба обійти її по колу кілька разів, а найголовніше — повільно.

Тут в кожному сантиметрі проглядається копітка увагу до деталей, зокрема до каменів і мідним шпилях, карнизах та оформленні фільонок.

В інтер’єрі привертає білий колір, асоційований з чистотою і щирістю. Якщо підняти голову і подивитися вгору, то створюється враження, що стеля — це сходи нагору. Стеля має кілька ярусів, кожен з яких як паралельні тунелі, декоровані дрібної різьбленням прикрашені дрібними камінчиками.

Всередині також є ложе для священика, звідки ведеться проповідь. А в самому центрі видніється образ Богородиці. Образ є копією, а оригінал знаходиться на збереженні в Польщі. На другому поверсі встановлений орган, який більшовики так і не змогли колись перевезти хоч як і намагалися.

В костел найкраще приходити на недільну службу, оскільки такого видовища і камерного звучання ви не забудете ніколи.

У цих кам’яних стінах зберігається щось більше ніж раритетні ікони та історичні пам’ятки. Тут витає неперевершений спокій і гармонія.