Володимирський собор
Останні публікації

Вулиця Затворника: чудеса і боротьба з бісами

У дальніх печерах є ціла вулиця Затворника — коридор з іменами святих печерських, що пішли в затвор. «Це не означало замуровування в печерах заживо, — пояснює ієромонах Никодим.

— Господь дав людині вільну волю і її ніхто не може обмежувати. Чернець міг виходити, просто міг усамітнитися, жити своїм духовним життям і тільки після смерті його замуровували на місці самітництва. Для затвора потрібен був великий духовний досвід і благословення священноначалія, так як в затворі напад диявольське набагато сильніше, ніж коли чернець живе серед братії. Якщо в миру диявол найчастіше нападає на людину через фізичні прояви (ситуації, хвороби), то в затворі — через помисли. Були два невдалих догляду в затвор — з преподобними Микитою та Ісааком, які вирішили самостійно піти, без благословення старших священиків. Ось диявол і вловив їх по їх гордості. Микиту біси умовили читати Старий Заповіт, без Євангелія, і переконали, що він настільки догодив Господу, що молитися йому більше не потрібно. Тим більше, що Микита знав Старий Заповіт напам’ять! Коли братія побачила, що Микита в біді («в прельщении»), стали за нього молитися. У підсумку, коли біси відступили від затворника, він не міг згадати жодного рядка з Біблії. А ось Ісаакію біси з’явилися у вигляді ангелів, показали мнимого Христа і веліли йому вклонитися. Забувши перехреститися, самітник вклонився, після чого келію наповнили біси і змусили його танцювати перед уявним Христом під тимпани і бубни. Затворника витягли з келії ледве живого, після чого він три роки лежав нерухомий». «Одужавшим Ісаакію і Микиті священики «прописали» проходження «духовних принад»- слухняності в найважчій і брудній роботі до упаду, щоб упокорити помисли, в даному випадку гординю, — доповнює ієромонах Пилип. — Микита, пройшовши через покаяння і важкі роботи, настільки зріс у Христі, що став єпископом Новгородським. Похований у Дальніх печерах, а Ісаакій — у Ближніх».

Оставить комментарий