У XV — XVII століттях Сатанів був великим прикордонним містом, що захищало південні межі польсько-литовського королівства. Місто мало важливе стратегічне значення, а тому постійно зазнавало нападів. Для залучення мешканців і розвитку тут торгівлі владі доводилося запроваджувати спеціальні пільги.

Місто мало систему оборонних укріплень, ядром якої був Сатанівський замок, що зберігся до наших днів. Замок у Сатанові був найбільшим на прикордонній лінії по річці Збруч.

Кам’яний замок у Сатанові побудований у XV столітті на місці більш ранніх дерев’яних укріплень. З середини XVI століття місто належало роду Сенявських, які істотно розширили замок і обладнали відповідно до вимог нового часу. Як і багато подільських замків, фортеця мала п’ятикутну форму, а кути були укріплені вежами, що виступали за лінію стін.

До наших днів уціліли три вежі з п’яти. Окрім зовнішніх стін, що збереглися, замок мав додатковий внутрішній ряд стін, що не вціліли. На території замку розташовується цікава кругла вежа, яку одні дослідники вважають залишками раннього замку, що існував до Сенявських, а інші — елементом внутрішніх укріплень.