Володимирський собор
Останні публікації

Качанівська садиба

Качанівська садибаСадиба в селі Качанівка — найбільший садибний комплекс з тих, що збереглися в Україні. Площа його території становить близько 560 гектарів. Архітектурний ансамбль складається з розкішного палацу, флігелів, господарських будівель, брами, Георгіївської церкви і паркових споруд.

Значення Качанівки як історико-культурного заповідника пов’язане ще й з тим, що її відвідували видатні особистості XIX — початку XX століття, чиї заслуги і таланти з кожним поколінням оцінюються все вище. Перше, що зустрічає гостей Качанівки, — великий парк, закладений на основі природного лісу.

Завданням садівників було лише удосконалити творіння природи: прокласти алеї для комфортних прогулянок і сформувати з чагарників живописні куточки. Таких куточків тут влаштовано безліч, а раніше їх додатково прикрашали скульптури, квітники і паркові будівлі.

Дещо збереглося і до наших днів, наприклад «романтичні руїни», що зображують залишки давньої фортеці. У центрі парку розташований Качанівський палац — розкішна архітектурна пам’ятка в стилі класицизму. Палац побудований у 70-х роках XVIII століття і прекрасно зберігся до наших днів.

До широкого фасаду палацу, прикрашеного урочистою колонадою, прилягає ефектна водонапірна вежа, стилізована під лицарську романтику. Обабіч палацу симетрично розташовані флігелі, в одному з яких розміщувалася кухня, а в іншому зупинялися гості. Широкий парадний двір перед палацом має куту огорожу, а браму до нього охороняють білокам’яні фігури левів.

Починаючи з 1824 року Качанівський маєток належав сім’ї Тарновських — відданих поціновувачів і щедрих покровителів мистецтва. З року в рік до садиби з’їжджалися численні гості з творчої еліти, серед яких були і визнані метри, і молоді таланти.

Тут гостювали Микола Гоголь, Семен Гулак-Артемовський, Тарас Шевченко (близький друг сім’ї), Василь Шернберг, Микола Котляревський, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Костянтин Маковський, Михайло Врубель і багато інших. Тарновські зібрали у своєму палаці велику картинну галерею й унікальну на ті часи колекцію українських старожитностей, передану згодом Чернігівському історичному музею.

Козацькі атрибути привабили до Качанівки Іллю Юхимовича Рєпіна; він відтворив їх на своєму знаменитому полотні «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Натурниками козаків стали качанівські селяни, а одним з «козаків» був сам хазяїн садиби. На краю садиби розташована Георгіївська церква в стилі ампір, побудована в 1816- 1828 роках.

Комментарии запрещены.