Руїни Жванецької фортеці височіють на крутому живописному березі річки Дністер. У тому місці, де в Дністер впадає річка Жванчик, злиття двох річок утворило крутий мис з обривистим схилом, на якому і стоїть вціліла північна вежа старовинної фортеці. Укріплення на місці Жванецької фортеці з’явилися ще в давнину, а в XV столітті тут було зведено перший кам’яний замок, який неодноразово реконструювався протягом XV — XVI століть.

Увага до фортеці є недивною: вона опинилася на стратегічно важливому для охорони кордонів Речі Посполитої від татарських і турецьких військ місці. Велику історичну роль фортеця відіграла під час Національно-визвольної війни. Тут відбулася велика битва козацького війська і польської армії на чолі з королем Яном-Казимиром.

Козаки тримали польську фортецю в облозі з вересня до грудня 1653 року. У вирішальний момент до польського війська долучилися татари під керівництвом кримського хана Іслама III Гірея, підкуплені золотом і королівським дозволом грабити на українських землях. Не в змозі протистояти обом арміям, Богдан Хмельницький виступив зі Жванецької фортеці в Переяслав — на перцмовини з Росією, що закінчилися підписанням Переяславської угоди.

Після того як у XVIII столітті фортеця втратила стратегічне значення, вона поступово занепала, до наших днів збереглися лише руїни.