Володимирський собор
Останні публікації

Старокостянтинівський замок

Старокостянтинівський замокСтарокостянтинівський замок уцілів лише частково. Колись це було потужне укріплення, що повністю займало широкий мис, утворений на місці злиття річок Случ та Ікопоть. Широкі річки омивали мис з трьох боків, а з четвертого боку був рів, що заповнювався водою.

Все це перетворювало мис із замком на неприступний острів. По периметру острова було насипано земляні вали і зведено 5-метрові стіни з п’ятьма вежами по кутах. В одній із веж була брама, до якої через рів перекидали підйомний міст.

До наших днів зберігся палацовий корпус, розташований на березі річки. За своїм архітектурним рішенням він унікальний: князівська резиденція з одного боку укріплена оборонною вежею, а з іншого — сполучається з церквою. Оборонна вежа палацу має незвичну, роздвоєну форму.

Вона приземкувата і масивна, але попри це ефектно прикрашена складним ренесансним аттиком у вигляді корони. Призначалася вежа переважно для оборони замку з боку річки. Фортецю в Старокостянтинові звів у 1561 — 1571 роках князь Костянтин Костянтинович Острозький, відомий меценат, просвітник і поборник православ’я. Недивно, що просто до князівського палацу примикає православний храм.

Церква — єдина відреставрована частина замку, в ній у наші дні знову проводять богослужіння. Збереглися фрагменти розписів XVI століття, часів Острозьких.

Костянтин Острозький заснував не лише замок, але й місто Старокостянтинів, назване на його честь. Старокостянтинів лежав на прикордонній території, на Чорному шляху, яким татари наступали на подільські землі.

Тому місто було ґрунтовно укріплене земляними валами і кам’яними стінами з вежами. Увійти до нього можна було лише через одну з трьох кам’яних брам, які добре охоронялися.

До наших днів збереглася одна з оборонних веж міста. У XVIII столітті до неї прибудували костел, а саму вежу перетворили на дзвіницю.

Суворі і амбразури нижніх ярусів контрастують з вишуканими арками верхніх, ; звідки дзвонили дзвони. Під вежею збереглися підземелля.

Старокостянтинівський замок успішно обороняв місто від численних татарських набігів. Кримським татарам жодного разу не вдалося захопити його, навіть 1618 року, коли на Поділля вторглося 30-тисячне військо.

Не раз Старокостянтинів опинявся в гущі народних повстань. 1593 року під стінами міста зазнало нищівної поразки повстання під проводом Кшиштофа Косинського. Інший повстанець, Северин Наливайко, до початку своєї діяльності служив у Старокостянтинові сотником.

Комментарии запрещены.