Палацово-парковий комплекс у селі Самчики може похвалитися забудовою, що прекрасно збереглася і робить його одним з небагатьох у країні цілісним зразком садиби XVIII — XIX століть. Територія садиби має статус державного історико-культурного заповідника; у палаці розміщений музей. Палац побудовано в стилі пізнього польського класицизму за проектом архітектора Якуба Кубицького. До наших днів частково вціліли палацові інтер’єри, що вражали колись своєю розкішшю гостей садиби.

Зали палацу були оформлені зі смаком й оригінальністю: стелі прикрашала ліпнина, стіни — розпис. У наші дні відвідувачам демонструють Блакитний, Великий, Римський зали й Опочивальню, а також родзинку палацу, Японський кабінет — приклад орієнтального напряму в європейському мистецтві. Стіни кабінету розписано під японський стиль, з використанням характерних образів: самураїв, драконів, гілок сакури.

Навколо палацу розкинувся парк з озером, який вважається одним із кращих у країні. Площа парку — 18 гектарів.

Його створенням займався знаменитий садівник Діоніс Міклер. Тут висаджено понад 150 порід дерев і кущів, серед яких чимало екзотів і рідкісних рослин, занесених до Зеленої книги України. Для найтеплолюбніших рослин у парку було побудовано відкриту теплицю.

Особлива пам’ятка парку — «Китайський будинок», оригінальна старовинна споруда-холодильник. Першим садибу в Самчиках облаштував на початку XVIII століття Ян Хоєцький.

Основні будівлі, що збереглися до наших днів, з’явилися наприкінці XVIII століття, коли власником садиби став гайсинський полковник Петро Чечель. Він звів палац і заклав парк.

У садибі також були флігелі, стайня, каплиця, костел. 1863 року на Правобережній Україні відбулося сумнозвісне Січневе повстання проти Російської імперії. Серед повстанців були і Чечелі.

За це їхній маєток у Самчиках конфіскували і продали з аукціону. Новим власником садиби став історик Угрюмов, який продовжував традиції культурного життя резиденції. Наступним власником садиби став Михайло Шестаков — директор-розпорядник цукрових заводів, що належали промисловцеві Миколі Терещенку.

Шестаков увійшов в історію як видавець першого в Україні сільськогосподарського журналу. При ньому архітектурний комплекс садиби доповнили головною в’їзною брамою.

У радянські часи в садибі розміщувалася сільськогосподарська дослідна станція. Значення паркового комплексу оцінили на державному рівні, і з 1960-х років палац і парк відродили як музейний комплекс.