Замок у Золотому Потоці, яким колись володіли представники відомого шляхетського роду Потоцьких, нині наполовину зруйнований, і його руїни перебувають у доволі занедбаному стані. Золотопотоцький замок зведено 1601 року. Сприятливим місцем для укріплень послужив пагорб на березі невеликої річки. Замок квадратний у плані, його кути були укріплені чотирма вежами.

Браму замку захищала п’ята вежа — надбрамна. Ця вежа трьох’ярусна: на першому поверсі розташовувалася брамна арка, другий і третій поверхи були житловими, але пристосованими і для оборони. З північно-західною стіною межував палац, спочатку одноповерховий, але пізніше добудований до двоповерхового.

Кам’яні укріплення доповнили земляні вали і рів. Замок не раз брав участь у бойових діях і з честю пройшов через багате на воєнні події XVII століття. 1840 року нащадок Потоцьких магнат Ольшевський затіяв будівництво палацу неподалік від замку. Для нової резиденції із замку забрали всі декоративні деталі (балюстради, лиштва), що завдало старовинній споруді значної шкоди.

Будівництво палацу так і не було завершено, оскільки проект потребував більше коштів, ніж припускав замовник, і Ольшевський був вимушений продати Золотопотоцький маєток рабинові Ізраїлю Фридману. Нового власника не цікавила спадщина польської шляхти, і замок остаточно занепав. 1875 року його викупив австрійський посол Володимир-Іполит Гневош, нащадки якого володіли ним до 1939 року.

Гневоші шанобливіше поставилися до історичної пам’ятки, при них проводилися роботи з консервації, які й дозволили руїнам замку вціліти до наших днів.