Теребовлянський замок

Теребовлянський замокТеребовля — старовинне місто, що було в X — XIII столітті столицею давньоруського Теребовлянського князівства. Історичне ядро давнього міста — Замкова гора, вершину якої досі оперізують потужні стіни замку. Вціліли не лише стіни, але й бастеї, проте внутрішню забудову фортеці втрачено. Замкова гора височіє на 50 метрів над місцем злиття двох невеликих річок, а тому була зручним місцем для створення на ній укріпленого поселення.

У письмових джерелах Теребовля згадується починаючи з X століття, в цей час на Замковій горі розташовувалося давньоруське поселення, ядром якого був укріплений князівський двір — резиденція теребовлянських князів. 1241 року до міста докотилася хвиля монголо-татарського нашестя на чолі з ханом Батиєм.

Теребовля була захоплена і зруйнована, а потім на 100 років опинилася у васальній залежності від Золотої Орди. У 1340-х роках польський король Казимир III Великий відвоював частину українських земель, і до 1360 року було завершено будівництво кам’яного замку в Теребовлі на вершині гори.

На його долю випала безліч ворожих нашесть, яким він мужньо протистояв до 1498 року, коли Теребовлю захопив молдовський правитель Стефан III Великий. Замок був зруйнований, і хоча надалі робилися спроби його відновлення, вони не забезпечували надійного захисту від ворога.

Тим часом на початку XVII століття почастішали ворожі набіги на Теребовлю: місто вимагало нового захисту. 1631 року під керівництвом теребовлянського старости Олександра Балабана почалося будівництво нового замку, одного з найпотужніших на Західній Україні.