Вишневецький палац

Вишневецький палацСелище Вишнівець — вотчина князів Вишневеньких, рід яких завдяки знатному походженню, великим володінням і зв’язкам відіграв помітну роль в історії країни. Серед Вишневецьких були видатні полководці (Дмитро і Ярема Вишнєвецькі), впливові чиновники і навіть польські королі (Михайло Корибут-Вишневецький). До наших днів зберігся прекрасний палац Виїпневецьких, в якому діє музей — філія Національного історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопільщини». Ці землі отримав у володіння російсько-литовський князь Дмитро Кори-бут з династії Гедиміновичів 1395 року.

В середині XV століття його правнук Солтан звів замок Вишнівець, що дав початок однойменному поселенню. Замок розташовувався не там, де нинішній палац, а на протилежному березі річки Горинь, де нині розляглося село Старий Вишнівець. 1494 року племінник Солтана Михайло Васильович побудував новий замок, у якому осів і став називатися князем Вишневецьким, давши початок цьому роду.

1517 року у Вишнівці народився онук Михайла Вишневецького Дмитро Іванович, що став чудовим полководцем — легендарним Байдою. Для захисту українських земель від турецько-татарських набігів Дмитро Вишневецький об’єднав загони козаків і на власні кошти побудував на острові Мала Хортиця дерев’яно-земляний замок, який історики вважають попередником Запорізької Січі.

Використовуючи цю фортецю як військову базу, козакам на чолі з князем вдалося здійснити декілька нищівних походів на татарські й турецькі володіння. Доблестю і відвагою Дмитро Вишневецький заслужив велику військову славу серед козаків, яка тільки збільшилася після його трагічної смерті.

1563 року князь потрапив у полон до турецького султана Сулеймана І і був страчений: його підвісили за ребро на гак. Князь провисів так три дні, поки турки не пронизали його стрілами, бо хоробрий ватажок козаків глузував з їхньої релігії. Останній представник роду Вишневецьких князь Михайло-Серватій (1680- 1744) прославився як письменник і поет.

1720 року саме він перебудував замок у палац у стилі французького ренесансу, яким той і зберігся до наших днів. Князь мав величезну колекцію живопису й багату бібліотеку, завдяки якій Вишневецький палац був відомий далеко за межами України.

Деякі книги нині зберігаються в Національній бібліотеці України імені Вернадського, картини — в Національному художньому музеї України.