Володимирський собор
Останні публікації

Надбання сільської архітектури

Надбання сільської архітектуриВажливим надбанням сільської архітектури стали значні за об’ємами і місткістю споруди птахівничих підприємств. Птахоферми кримських радгоспів «Южний» і «Красний», радгоспу імені С. М. Кірова на Полтавщині, Первомайська і Артемівська птахофабрики в Донбасі — це сучасні високомеханізовані підприємства, в яких органічно поєднана технологія виробництва з раціональним вирішенням генпланів, архітектурою споруд, з планіровкою і благоустроєм території.

За минулий період створено нові значні комплекси по первинній обробці і переробці сільськогосподарської продукції, по ремонту і зберіганню машин, приготуванню та зберіганню кормів, теплично-парникові господарства, підприємства по виготовленню місцевих будівельних матеріалів, деталей конструкцій тощо.

Відмінною рисою комплексів стало впровадження нової технології і механізації процесів, застосування залізобетонних несучих конструкцій, використання нових індустріальних деталей і виробів з пластичних мас. Дальший розвиток суспільного виробництва, впровадження нових форм побуту нерозривно пов’язані з важливою соціальною проблемою архітектури села — формуванням найбільш досконалої структури сільських населених пунктів.

В рішенні цього завдання значне місце — за експериментальним проектуванням і будівництвом, які дають можливість виявити найбільш прогресивні тенденції в планіровці забудови і благоустрої сіл. Вирішальним кроком у цьому напрямку стало розпочате на Україні в 1906 році спорудження шістнадцяти експериментально-показових сіл, поряд з перебудовою майже 10 тисяч колгоспних і 800 радгоспних селищ.

Розташовані у відмінних природно-кліматичних зонах республіки, в господарствах з різною спеціалізацією і специфічними умовами ведення будівництва, ці села об’єднані загальними рисами, що випливають з колективної форми виробництва і соціалістичного побуту.

В основу архітектурно-планіровочного рішення, виконаного різними творчими колективами архітекторів України, покладено завдання проводити широкий експеримент у галузі містобудування, архітектури і типології споруд, благоустрою і методів ведення будівництва.

За планіровочними принципами експериментальні села поділяються на дві основні групи: села, в яких здійснюється докорінна перебудова з винесенням нової забудови за існуючі межі, та села, в яких планіровочна структура в основному зберігає створену систему вулиць; реконструкція здійснюється в межах існуючих сельбищних територій.

Метою експерименту є перевірка в конкретних умовах основних принципів створення селищ міського типу, що забезпечують максимальне покращання умов життя сільського населення і економічність забудови.

Переважна більшість проектів експериментально-показових сіл позначена рисами продуманого комплексу питань, містобудівництва, величністю композиційних задумів, широким впровадженням сучасних форм архітектури і монументально-декоративного мистецтва.

Творчі колективи враховують, що стирання відмінностей між містом і селом не є механічним перенесенням у село всіх форм та методів міської архітектури і будівництва.

Навпаки, поряд з кращими елементами міської забудови, сільські населені пункти зберігатимуть традиційні переваги сільського життя — своєрідну мальовничість природи, зелене оточення, чисте здорове повітря.

Докорінна перебудова сіл і створення передумов ліквідації соціально-економічних і культурно-побутових відмінностей між містом і селом — один з найвеличніших результатів успішного будівництва комунізму в нашій країні.

Усе сказане про українську радянську архітектуру не вичерпує багатогранної діяльності зодчих.

За 50 років Радянської влади виросли сотні промислових гігантів і населених місць; в кожному великому місті невпізнанно змінилась забудова центру, виникли жилі райони, що самі подібні до нових міст, створених на основі прогресивних принципів комуністичного містобудування.

Особливо разючих змін зазнав промисловий Донбас, який в дореволюційні часи відзначався відсутністю дерев, кіптявою й курявою.

Тепер будь-яка з вулиць Донецька, Луганська, Жданова, Макіївки та інших міст заасфальтована, прикрашена пишними деревами.

Красиві бульвари, сквери, чудові парки стали улюбленими місцями відпочинку трудящих.

На територіях заводів і фабрик виросли тінисті алеї, квітники, сквери з фонтанами й басейнами.

Вони значно покращили зовнішній вигляд підприємств і умови праці робітників.

В містах з’явились Будинки Рад, нові театри, кінотеатри, клуби, споруди вищих учбових закладів та шкіл, вокзали, аеровокзали, універмаги й сотні різних будинків побутового обслуговування населення, стадіони.

Створилася широка мережа споруд лікарняних та для відпочинку трудящих.

Здравницями вкрито Південне узбережжя Криму, мальовничі околиці Києва, Одеси, Жданова.

Усі ці перетворення — результат копіткої й наполегливої праці.

Кожен з періодів розвитку української радянської архітектури давав щось своє для народу і характерний нарощуванням обсягів і темпів будівництва, яке особливо широкого розмаху набуло за останнє десятиріччя.

Комментарии запрещены.