Кременець — невелике старовинне місто, що затишно розташувалося на мальовничих схилах балки, оточеної Кременецькими горами. Тут, під величною горою Бона з руїнами давнього замку, панує атмосфера іншої епохи. Гора Бона, заввишки 397 метрів, названа на честь польської королеви Бони Сфорци, знаменитої красуні й інтриганки. 1536 року вона отримала місто в подарунок від чоловіка, короля Сигізмунда І, і володіла ним до 1556 року.

За наказом королеви значно перебудували й укріпили замок, дата заснування якого невідома. Головною проблемою гарнізону, що розташувався в замку, була відсутність питної води: численні спроби докопатися до неї не увінчалися успіхом.

Ось чому 1648 року замок вдалося захопити козацькому війську на чолі з Максимом Кривоносом: після двох місяців облоги замок здався. Твердиня займала усю плоску вершину гори: це видно по залишках стін, які збереглися по усьому периметру. Частково збереглася вартова вежа, що грізно нависла над урвищем.

А під нею — таємничі підвали замку. Але, безумовно, най видовищніший фрагмент — напівзруйнована надбрамна вежа з готичною аркою, відновлена реставраторами. Головна пам’ятка Кременецького замку — це чудові види: з міста — на гору, з гори — на місто.

Види, збережені на польських листівках і пейзажах кінця XIX століття, практично не змінилися.