Володимирський собор
Останні публікації

Збагачення міст України новими парками, скверами, садами

Збагачення міст України новими парками, скверами, садамиМіста України збагачуються новими парками, скверами, садами, стадіонами й спортивними майданчиками. Зростає і впорядковується створений у післявоєнні роки гідропарк на Трухановому острові, перетворюється на парк Голосіївський ліс у Києві і Померки у Харкові.

Великі роботи по озелененню і створенню зеленої зони навколо міста здійснені в Луганську.

Містами-садами можна назвати Полтаву, Львів, Нову Каховку, Сєверодонецьк.

Успішно створюються зелені зони навколо найкрупніших міст республіки — насамперед Києва, Харкова, Луганська, Донецька.

Змінюється краєвид української землі.

Поряд з соціалістичним перетворенням великих міст, ростом нових міст і селищ іншими стають мальовничі колгоспні села.

Великі зрушення в економіці сільськогосподарського виробництва, в розвитку культури, науки і будівельної техніки благодатно вплинули на дальше становлення архітектури радянського села.

Зростання і зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства створило умови для невпинного підвищення життєвого рівня колгоспників, робітників радгоспів, сільської інтелігенції, розкрило можливості вирішення важливої соціальної проблеми перетворення сіл у впорядковані населені пункти міського типу.

За останні роки проведено великі заходи по вдосконаленню сільського будівництва, його індустріалізації.

Вирішальною силою будівництва на селі стали міжколгоспні будівельні організації, які в 1965 році виконували 55 процентів від загального обсягу підрядного будівництва.

Дедалі ширше впроваджується прогресивний спосіб здійснення робіт за допомогою пересувних механізованих колон.

Важливим кроком уперед стало створення спеціалізованого Міністерства сільського будівництва УРСР.

Істотні зміни відбулися в галузі підвищення благоустрою сіл, електрифікації, водопостачання, газифікації, теплопостачання, масового озеленення.

Почалася докорінна перебудова колгоспних сіл і радгоспних селищ, будівництво жилих будинків і споруд громадського призначення, які за своїм функціональним і естетичним рішенням відповідають сучасним вимогам і запитам трудящих села.

Вирішальним етапом на цьому шляху і передумовою створення населених пунктів З високим рівнем культурно-побутового обслуговування і благоустрою е поступова ліквідація історично сформованої різнорідності і роздрібненості розселення.

Адже з 42 тисяч сільських населених пунктів Української РСР 1 46 процентів складають невеликі села з населенням до 200 чоловік, майже 20 процентів займають села з кількістю жителів до 500 чоловік.

Така роздрібненість населених пунктів перешкоджає раціональній організації систем побутового обслуговування і не відповідає вимогам дальшого розвитку рентабельного високомеханізованого колгоспно-радгоспного виробництва.

Передумовою докорінної зміни такого становища були заздалегідь обгрунтовані проекти районних планіровок, покликані вирішити раціональні розміри господарства і їх спеціалізацію, розташування виробничих комплексів, раціональне розселення й оптимальні розміри перспективних поселень, розміщення капітального будівництва і основної мережі обслуговування.

Роботами по планіровці сільськогосподарських районів, що повинні бути закінчені до 1970 року, охоплена вся наша республіка.

Планіровка і забудова сіл України розвивається в двох напрямках.

Перший — поступова реконструкція населеного місця в межах існуючого садибного фонду з використанням капітальних будівель і споруд на амортизаційний період; другий — проектування забудови на нових, або прилеглих до населеного пункту територіях, що найчастіше пов’язаний з гідротехнічним будівництвом і необхідністю переміщення сіл з зони затоплення водосховищами.

В останні роки дещо змінилися і принципи проектування сіл, вирішення їх планіровочної структури, особливо сельбищної території.

В проектах планіровки і забудови з’явилися обгрунтування економічного і культурного розвитку, трудової діяльності, відпочинку і обслуговування населення, почали враховуватися індустріальні методи ведення будівництва, ефективне технічне устаткування жилих і громадських будівель, зовнішній благоустрій.

Більше уваги приділяється архітектурно-художньому вигляду населених місць.

Відбуваються дальші зміни в підході до рішення забудови сельбищних територій.

Все настійніше впроваджується двоповерхова забудова, розвивається тенденція до перетворення сіл в селища міського типу.

Серед населених пунктів, на території яких здійснена велика реконструкція і проведена забудова за проектами, слід відзначити Ксаверівку Київської області.

Будівництво нової Ксаверівки почалося в 1958 році за проектом Укрдіпросільбуду (архітектори В. Я. Кравченко, Е. X. Грінгоф).

Привертає увагу чітке зонування території села, скороченої за рахунок зменшення присадибних ділянок до 0,15 гектара.

Планіровочну структуру складають два мікрорайони, забезпечені необхідною мережею побутового обслуговування.

Комментарии запрещены.