Володимирський собор
Останні публікації

Розвиток центру Радянської Буковини

Розвиток центру Радянської БуковиниШвидкими темпами розвивається центр Радянської Буковини — Чернівці. В місті споруджено промислові підприємства, функціонують наукові і культурні заклади, університет, медінститут, багато технікумів, будинків культури, кінотеатрів.

Завершено формування Радянської площі з великим монументом «Перемога» (автори — архітектор В. І. Григор, скульптор Г. Л. Петрашевич).

На Центральній площі встановлено пам’ятник В. І. Леніну (автори — скульптори О. П. Олійник, М. К. Вронський, архітектор М. І. Ашкіназі).

У центрі міста — проспект з красивим бульваром.

Перспективу проспекту завершує Драматичний театр, споруджений за проектом архітекторів І. Д. Михайленка, В. І. Новікова, Д. С. Чорновола.

Багатоповерхова забудова магістралі створює центр міста, добре пов’язаний з усіма його районами.

Особливої краси, своєрідного колориту надає Тернополю озеро з трикілометровою набережною, що вимощена тесаним каменем.

Навколо озера мальовничо розкинувся великий Парк культури й відпочинку з Літнім театром на 1600 місць, спортивним майданчиком та іншими культурно-побутовими закладами.

В центрі парку височить пам’ятник Т. Г. Шевченку.

В смарагдових хвилях Чорного моря відбиваються білокам’яні ансамблі легендарного Севастополя.

Хто бачив цю грізну неприступну скелю в жорстокий час війни з німецьким фашизмом, вряд чи допускав можливість швидкої його відбудови.

Але воля та розум радянської людини здатні творити диво.

Враховуючи велику історичну роль міста, а також наявність чималої кількості пам’ятників героїчного минулого, архітектори зберегли довоєнну планіровочну основу міста і дуже вірно визначили загальний напрям забудови.

Відповідно до генплану зведені численні нові жилі і громадські будинки.

Лише з 1949 по 1954 рік в Севастополі споруджено понад 350 тисяч квадратних метрів житла.

Для архітектури жилих будинків приморського міста характерні відкриті тераси, лоджії, балкони, суцільні галереї, тіньові навіси, зелені курдонери, східці, пандуси.

Всі ці елементи мають важливе художнє значення в композиції будинків і цілих житлових комплексів.

Прикладом може бути квартал № 26 по вулиці Великій Морській, запроектований архітектором В. П. Мелік-Парсадановим.

Архітектори П. В. Кумпан, Г. Г. Швабауер, А. А. Шувалова цікаво вирішили поєднання кутової лоджії з виносним балконом, що створює додаткову жилу площу влітку і разом З тим сприяє мальовничішому і пластичнішому рішенню фасаду.

Те ж можна сказати і про жилий будинок з напіввиносними круглими лоджіями по вулиці Гоголя (архітектор М. М. Сдобняков) та жилий квартал по вулиці В. І. Леніна (архітектори Н. І. Гришин, В. Кулагін, А. А. Шувалова).

Прикрашають місто такі архітектурні споруди, як театр, готель, Клуб моряків, школи та інші культурно-побутові заклади.

А на славетному Малаховому кургані створено Парк дружби.

Десятки дерев насадили в ньому делегації Чехословаччини, Болгарії, Кореї та інших країн.

Високий рівень благоустрою, соковита зелень і безліч квітів разом З архітектурними ансамблями надають місту великої художньої виразності, роблять його урочистим, величним.

Поряд з відродженням великих інтенсивно почали забудовуватись малі і значно розширюватись середні міста України.

На даному етапі характерним було створення нових площ, архітектурних ансамблів.

Заслуговує уваги новий ансамбль площі у Переяславі-Хмельницькому на Київщині.

Проект забудови розроблений у 1954 році архітекторами І. Л. Дабагяном, Л. Л. Семенюком, Т. Д. Єлігулашвілі, Г. В. Краснокутською, О. М. Грищенком, Б. А. Прицкером, В. В. Штокмаром, І. Л. Заславським, 0. С. Лозінською.

Авторам проекту вдалося успішно вирішити планіровку Центральної площі і розміщення на ній громадських будов.

Масштаб площі та її архітектура визначились Будинком Рад, який займає осьове і домінуюче положення, готелем і універмагом, розташованими обабіч площі.

Білокам’яний Будинок Рад увінчаний шестиколонним портиком, закомпонованим на фронтоні теракотовим картушем на тему «Возз’єднання України з Росією».

Всі три будови різні за своїм функціональним призначенням, мають свої особливості, але в ансамблі площі їм притаманна архітектурна єдність.

В центрі площі за проектом скульптора В. П. Вінайкіна і архітектора В. Г. Гнєзділова споруджено монумент на честь 300-річчя возз’єднання України З Росією: на невисокому постаменті стоять обійнявшись дві жіночі постаті, що символізують дві братні республіки — УРСР і РРФСР.

Монумент є невід’ємною складовою частиною архітектурного ансамблю всієї площі.

Комментарии запрещены.