Володимирський собор
Останні публікації

Промисловий центр і річковий порт на Дунаї

Промисловий центр і річковий порт на ДунаїВ промисловий центр і річковий порт на Дунаї перетворився Ізмаїл. В місті споруджено новий Драматичний театр, кінотеатр «Перемога», багато нових жилих будинків.

На кращій площі міста в оточенні архітектурних пам’ятників першої половини XIX століття встановлено пам’ятник почесному громадянину Ізмаїла — великому російському полководцю 0. В. Суворову (автори — скульптор Б. В. Едуардс, архітектор М. К. Іванченко).

На багатому зеленню, уквітчаному березі ріки виросли затишні будинки відпочинку Дунайського пароплавства.

В адміністративно-культурний центр перетворився і Краснодон — шахтарське місто, що уславилось на весь світ героїчною боротьбою комсомольського підпілля.

3а рішенням Уряду УРСР Діпроміст розробив схему реконструкції Краснодона.

В проекті враховано дальший розвиток міста як одного з центрів вугільної промисловості Донбасу.

Композиція центру підпорядковувалась висвітленню подій краснодонської епопеї.

В просторовій композиції міського ансамблю, в його скульптурних та архітектурних фрагментах відображена могутня моральна сила і нечувана мужність молодогвардійців.

Створити місто-пам’ятник, яке б навіки втілило в бронзі й граніті безсмертний подвиг «Молодої гвардії»,- таке творче завдання поставили перед собою архітектори 0. 0. Сидоренко та Я. 0. Табачник.

12 вересня 1954 року на площі імені Молодої гвардії урочисто відкрито пам’ятник «Клятва».

Скульптурна група, що підноситься на широкому стилобаті з червоного граніту, відображає момент, коли члени штабу підпілля дають священну клятву вірності Батьківщині і Комуністичній партії.

Авторам монумента — скульпторам В. І. Агібалову, В. І. Мухіну, В. X. Федченку та архітектору 0. 0. Сидоренку — вдалося надати своєму творові великого ідейного змісту й художньої виразності.

В перше післявоєнне десятиріччя поряд з великим розмахом відбудовних робіт створено багато нових міст і селищ на базі нових промислових підприємств і гідроелектростанцій.

Так, разом з будівництвом Каховської ГЕС на Дніпрі зростала Нова Каховка.

Місто добре впорядковане, озеленене, забезпечене культурно-побутовими установами, магазинами, школами, лікувальними з вкладами, дитячими садками й яслами.

Основою архітектурно-планіровочної композиції міста стала прибережна магістраль з центральною площею, на якій містяться будинки управління Дніпробуду, міської Ради, готель, Палац культури, а також жилі споруди (автори забудови — архітектори С. М. Вайнштейн, М. С. Коломіець).

А мальовничий район вздовж головної магістралі на березі Дніпра — улюблене місце відпочинку як трудящих міста, так і численних гостей.

Па території парку розміщено стадіон, будинок культури, літній театр.

Оригінально вирішено літній театр на 850 місць (автор проекту — архітектор Г. В. Зенькович, співавтор Л. А. Хохлова).

В проекті, створення якого позначено творчою співдружністю з художниками О. В. Мизіним і Б. М. Піанідою та іншими, було втілено думки видатного українського письменника і кінорежисера О. П. Довженка Театр вдало розташований на місцевості з використанням мальовничих схилів Дніпра.

Ця споруда виконана з черепашнику світло-золотистого кольору, що добре гармонує з водними просторами Дніпра і блакитним небом.

Праворуч знаходиться стадіон на 4000 місць.

Комментарии запрещены.