Індустріалізація будівництва, запровадження найновіших збірних методів виробництва і прогресивних великорозмірних конструкцій стало основою нової забудови міст. Період З 1955 року характеризується значними якісними змінами у містобудівництві України.

Архітектори виступають одними з організаторів перетворення наших міст на комуністичних засадах.

Викристалізовується чітка система розробки проблем містобудування, починаючи з опрацювання схем перспективного розвитку народного господарства економічних адміністративних районів, проектів районної планіровки і завершуючи складанням проектів розвитку окремих міст та проектів комплексної забудови жилих районів, зон і місць масового відпочинку трудящих.

Перспективи розвитку народного господарства пов’язані з проблемами розселення і найбільш доцільним використанням природних умов усіх областей республіки.

Проектувальники вирішували питання розміщення промисловості з урахуванням доцільного використання сировинних і енергетичних ресурсів, кооперування виробництва, комплексності використання баз сировини, транспорту й комунікацій, будівельних баз і розселення трудящих.

Схемами передбачено розміщення нових підприємств переважно в середніх і невеликих містах і регулювання зростання найбільш крупних міст республіки — Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя, Одеси, Львова, Луганська.

Намічені перспективи розвитку транспортних магістралей, системи водопостачання тощо.

Розраховані майже на 20 років, ці схеми стали основою для складання докладних проектів районної планіровки окремих промислових і сільськогосподарських районів та курортних зон. За останнє десятиріччя розроблено проекти районної планіровки Донбасу, Криворіжжя, Львівсько-Волинського басейну, Івано-Франківського нафтового промислового району, зону впливу Північно-Кримського каналу, Кременчуцького і Дніпродзержинського гідровузлів, Запорізького, Калуського, Шебелинського, Харківського, Луганського, Одеського та багатьох інших промислових районів.

У них детально вирішується розвиток економіки, розміщення промислових новобудов, розселення, прокладання доріг і інженерних комунікацій, розташування будівельних баз, зелених насаджень і місць відпочинку.

Якісно новим явищем е опрацювання комплексних проектів районної планіровки, в яких зосереджується рішення питань розвитку промисловості, населених пунктів, приміської зони тощо.

За приклад можна взяти Запорізький промисловий район, планіровка якого розроблена Діпромістом УРСР.

Великого народногосподарського значення набуло складання схем планіровки сільських районів, якими охоплені усі області України.

Розроблено проекти курортних зон Криму і Прикарпаття.

У ці роки розроблена генеральна схема розміщення в республіці санаторіїв, будинків і баз масового відпочинку, оздоровчих і медичних закладів.

Робота по складанню схем розвитку економічно-адміністративних районів і проектів районної планіровки дали можливість Діпромісту УРСР вирішити питання розселення в республіці і скласти перспективну мережу міст України.

Розроблено або скореговану генеральні плани розвитку і реконструкції більшості міст України.

Великі нові жилі райони, перебудова центрів, створення численних архітектурних ансамблів, озеленення і благоустрій невпізнанно змінили обличчя промислових міст та адміністративних центрів областей, особливо міст Донбасу, Криворіжжя й індустріального Придніпров’я. Зростають крупні агломерації населених пунктів, які групуються навколо найбільш значних промислових центрів, — Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Харківська, Київська.

Зливаються у суцільну смугу курортні міста Південного узбережжя Криму, що дасть змогу найповніше використати для оздоровлення і відпочинку прекрасні природні умови сонячного берега Чорного моря.