Великі досягнення в архітектурі й будівництві мають зодчі західних областей республіки. Швидке зростання міст і сіл тут зумовлено розвитком важкої промисловості.

Торгово-ремісницькі міста в минулому за післявоєнні роки перетворились на індустріальні центри.

Яскравим прикладом може бути бурхливий розвиток Львова — одного з найстаріших українських міст.

У ньому виросли промислові підприємства, в нових сучасних приміщеннях розташувалися вищі і середні учбові заклади та установи, в тому числі філіал Академії наук УРСР.

Здійснена велика робота по благоустрою центральної частини міста.

Площі Міцкевича, Галицька, бульвар Першого травня покриті асфальтом і впорядковані.

Навпроти оперного театру споруджено монумент В. І. Леніну (автори — скульптор С. Д. Меркуров, архітектори В. О. Шарапенко, І. Француз).

Значно розширено старі та створено нові парки, сади, сквери.

В центральному районі міста, де колись були кар’єри, виріс новий мальовничий Парк культури і відпочинку з Зеленим театром на 5000 місць, літнім кінотеатром на 500 місць, павільйонами Обласної виставки передового досвіду у народному господарстві та іншими архітектурними об’єктами.

У передмісті (у Вінниківському лісі) створено штучне озеро, яке стало улюбленим місцем відпочинку львів’ян. Гордістю їх є «Холм Слави», створений на честь воїнів Радянської Армії — визволителів Львова від фашистських загарбників.

На братських могилах хоробрих месників, що загинули в боротьбі З фашизмом, монументи, створені скульпторами М. Г. Лисенком, В. Ф. Форостецьким.