Володимирський собор
Останні публікації

Відбудова пошкоджених за роки Великої Вітчизняної війни

Відбудова пошкоджених за роки Великої Вітчизняної війниВідбудова пошкоджених за роки Великої Вітчизняної війни споруд на площі Ф. Е. Дзержинського та зведення нових на місці зруйнованих порушила колишню стильову єдність в архітектурі ансамблю. Так, якщо Будинок Держпрому був відбудований без змін, то обгоріла та частково зруйнована коробка Будинку проектних організацій, реконструйована для Харківського університету, одержала нове трактування зовнішнього вигляду.

В архітектурі споруд, що організують прямокутну частину площі, позначилися риси періоду надмірного захоплення в нашій країні формами класичної спадщини.

Певним досягненням в містобудуванні України був проект та реалізація першої черги будівництва селища ХТЗ під Харковом.

Проектом, що розроблявся в 1930 році під керівництвом архітектора П. Ф. Альошина, передбачалось будівництво культурно-адміністративного центру і ЗО жилих комплексів.

Враховувались вимоги найкращої інсоляції житла та забезпечення населення всіма видами культурно-побутового обслуговування.

Між тракторним заводом і селищем пролягала смуга зелених насаджень завширшки 500 метрів, а складний рельєф місцевості в середній частині території селища передбачалося використати під парк культури і відпочинку, фізкультурні споруди та санаторну зону.

Прямокутна планіровка селища мала систему вуличної мережі, що підпорядковувалась основній магістралі — Московському проспекту, який зв’язував цей район з центром міста.

Пошуки форм усуспільнення побуту відбилися в запроектованих, але нездійснених утеплених переходах, що мали з’єднувати жилі будинки та гуртожитки на рівні другого поверху між собою та з їдальнями.

В перших п’яти кварталах будівництва використана рядкова забудова жител в сполученні з дитячими дошкільними закладами, озелененням та високим рівнем благоустрою.

Спроба здійснити ідею створення жилих комплексів як соціально організованих осередків набувала реальних обрисів.

Громадське харчування в селищі мав забезпечувати харчовий комбінат, тому кухні в жилих будинках не передбачені.

Жила секція мала на кожному поверсі по чотири квартири, що складалися з двох кімнат, передпокою та суміщеного санвузла.

Зовнішній вигляд типових жилих будинків та гуртожитків вражає простотою композиції та виразністю, що досягнута вдалим застосуванням балконів, лоджій та сполученням білої і червоної цегли в оздобленні фасадів.

Будівництво ансамблю площі Ф. Е. Дзержинського та селища ХТЗ було певним досягненням у містобудуванні, але воно мало лише локальне значення в архітектурному розвитку міста.

Шляхи соціалістичного перетворення Харкова були втілені в проекті схеми генерального плану реконструкції та перспективного розвитку індустріального міста, що розроблявся у 1931-1934 роках творчим колективом-фахівців Діпроміста.

Зусилля проектантів були націлені на чітке зонування сельбищ-них та промислових територій, удосконалення існуючої вуличної мережі, прокладання нових транспортних магістралей, па створення нових і реконструкцію старих площ, на благоустрій та озеленення міста.

На цей час Харків збагатився рядом таких крупних промислових підприємств як тракторний та турбогенераторний заводи, новими ливарними цехами на заводах електромеханічному та «Серп і молот».

Крім грандіозного ансамблю площі Ф. Е. Дзержинського і жилого масиву в районі ХТЗ, на вільних від забудови ділянках споруджувалися жилі комплекси «Промінь», «Новий побут», «Профпрацівник» та окремі багатоповерхові житла і громадські будинки, що відігравали самостійну роль в кварталі.

Іншими, привабливішими ставали околиці промислового міста.

Тут виростали впорядковані житла індивідуальних забудовників.

Комментарии запрещены.